Рекомендації II Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Кіберпсихологія в інформаційному суспільстві: підтримка, навчання, розвиток»

II Всеукраїнську науково-практичну Інтернет-конференцію «Кіберпсихологія в інформаційному суспільстві: підтримка, навчання, розвиток» проведено з 15 жовтня  по 30 листопада 2023 року у спеціальному форматі, розробленому лабораторією. Матеріали конференції опубліковано за посиланням  https://www.newlearning.org.ua/content/opublikovano-materialy-ii-vseukrayinskoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi. Обговорення відбулося у спеціальній тематичній групі соціальної мережі Facebook (https://www.facebook.com/groups/lsitn).

Організатори конференції: лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

Голова наукового комітету -  Смульсон Марина Лазарівна, дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка. Співголови організаційного комітету – Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший дослідник, та Мещеряков Дмитро Сергійович, кандидат психологічних наук.

Учасники конференції: 31 науковець,  4 нейромережі (штучний інтелект).

Основні питання, що обговорювалися: Інформаційна війна та її психологічний вплив на особистість. Штучний інтелект у психології. Штучний інтелект в освіті та наукових дослідженнях. Віртуальний простір у контексті військових дій. Проєктування розвивального та підтримувального віртуального простору.  Психотерапія та психопрофілактика кризових психологічних станів з використанням інформаційних технологій. Перспективи інтелектуального розвитку представників інформаційного суспільства. Розвиток суб’єктності учасників навчальних проєктів Інтернету

Психологія спілкування та діяльності в соціальних мережах в умовах війни.

Можливості групової динаміки та індивідуального консультування у психологічній роботі в мережі Інтернет.  Досвід дистанційної освіти та дистанційної роботи в умовах війни.  Експериментальний розділ: тези доповідей за авторством або співавторством ШІ.

В конференції було опубліковано також четверо  тез доповідей за авторством різних сучасних варіантів штучного інтелекту.  Тексти у цьому розділі проходили обов’язкову модерацію з боку організаторів конференції, які взяли на себе відповідальність за зміст тексту. Нейромережі також «брали участь» в обговореннях. Учасники конференції високо оцінили якість тез, підготовлених штучним інтелектом, жваво їх обговорювали, схвально оцінили участь нейромереж у конференції, задані ними питання та отримані відповіді.

Результативність заходу: у матеріалах конференції опубліковано 32 тез 31 науковця і 4-ох нейромереж (штучний інтелект), з них 2– англійською мовою. В основній частині обговорення матеріалів конференції у соціальній мережі Facebook – 55 постів із високим рівнем загального охоплення –  1528.

Всі учасники конференції одержали на електронну пошту сертифікати про участь. Крім того, їх запрошено до публікації в електронному фаховому наукометричному виданні лабораторії «Технології розвитку інтелекту».

Підготовлено і розміщено рекомендації конференції на сайті лабораторії.

Конференція рекомендує:

1. Науковцям-психологам і фахівцям з інформаційних технологій  бажано приділити серйозну увагу кіберпсихологічному напрямку, який вивчає психологічні проблеми  впливу цифрових технологій та  Інтернету на психологічні аспекти навчання і праці,  емоційний добробут, міжособистісні стосунки та ментальне здоров’я, сприяє пошуку шляхів запобігання залежностям і підвищення безпеки у цифровому середовищі тощо. Суттєвими для подальшого розвитку відповідних досліджень є результати кіберпсихологічних розробок у віртуальному просторі, спрямованих на створення таких освітніх і підтримувальних проєктів для дорослих, які проводяться в  проєктувально-технологічній парадигмі.
2. Доцільно провести дослідження можливостей сучасних моделей штучного інтелекту в контексті, зокрема,  ефективного використання їх для покращення доступу до психологічної підтримки українців під час війни, моніторингу ментального здоров'я в закладах загальної середньої освіти, в освітньому процесі і професійній підготовці здобувачів вищої освіти, навчанні іноземної мови тощо;продуктивної інтеграції ШІ з новими та існуючими дистанційними курсами різного спрямування. У той же час не слід переоцінювати потенціал штучного інтелекту в якості віртуального асистента, здатного до надання психологічної підтримки, розуміючи неможливість прояву ним емпатії, емоційного інтелекту тощо.  Тому цілісна заміна психологів на віртуальних асистентів зі ШІ видається у короткостроковій перспективі майбутнього недоцільним рішенням. Однак існують  перспективи впровадження штучного інтелекту для  організаційної допомоги у наданні психологами дистанційної підтримки в сучасних воєнних умовах, складних з точки зору безпекових умов діяльності і неможливості здійснити безпосередній контакт психолога з клієнтом.
3. ШІ може бути ефективним в клінічних (медичних) дослідженнях.   Однією з таких сфер застосування є керування даними, оскільки  ШІ спрощує обробку великих обсягів даних, отриманих під час клінічних досліджень, автоматизують збір, організацію та аналіз даних, забезпечуючи їх точну обробку. Адекватними сферами застосування ШІ є також прогнозована аналітика (ШІ може передбачати  потенційні результати та визначати  ризики), а також автоматизація повторюваних завдань та  контроль відповідності вимогам і нормативам.
4. Слід звернути серйозну увагу в дослідженнях на феномен парасоціальних стосунків зі штучним інтелектом  і відповідне перетворення суб’єктності на так звану  «штучну», віддзеркалену  суб’єктність, якою суб’єкт спілкування наділяє ШІ. Одним із серйозних ризиків парасоціальних стосунків є освітня перспектива з точки зору всебічного розвитку дитини (когнітивного, соціального, морального тощо).
5. Необхідними є подальші психолого-педагогічні дослідження дистанційного навчання на всіх рівнях освіти і створення психологічного обґрунтування його специфіки, розробка відповідного інструментарію.  Зокрема, потрібно звернути серйозну увагу на  його  розвивальний і саморозвивальний потенціал, групову динаміку в процесі дистанційного навчання, на інтелектуальний розвиток учнів і студентів,  особливості мотиваційних процесів, ризики не адекватного застосування складних технологій типу «доповненої реальності» тощо.
6. Актуальним є напрямок досліджень, спрямований на розвиток і саморозвиток особистості в умовах різноманітного (позитивного або негативного) опосередкування її діяльності сучасними «штучними» технологіями. Вид і вплив опосередкування залежить від вибору особистістю проявів духовності і відповідальності як суб’єкта, стратега і творця. Тому  в умовах цифрового суспільства не зменшується, а різко підвищується відповідальність суб’єкта і спільноти за результати власної діяльності, її вплив на сучасний і майбутній  соціум.