Дідковський С.В. (Київ)

 

ПОДВІЙНЕ РОЗУМІННЯ СХЕМ В ОРГПРОЕКТУВАННІ

 

Анализируется технология использования принципа двойного понимания схем в организационном проектировании. В качестве средства анализа применяется системо-мыследеятельностный подход.

Ключевые слова: проектирование, проблема, технология, принцип, понимание, схема.

 

The technology of use of a principle of double understanding of schemes in organizational designing is analyzed. As a means of analysis, the activity-system approach is used.

Keywords: designing, problem, technology, principle, understanding, scheme.

Ситуація замовлення на оргпроектування.

Стосовно свого життя людина займає позицію управляючого. Знаходячись у ній, вона планує свої дії й оцінює результати їхньої реалізації. Втративши позицію управляючого, людина починає діяти хаотично, нагромаджує конфлікти і протиріччя та опиняється в проблемній ситуації. Під проблемною ситуацією в даному контексті ми розуміємо таку конфігурацію відносин між діючою людиною та іншими її учасниками, що виникла раптово, спеціально не планувалася і виявилася для людини несподіваною та дискомфортною.

Проблема, яка вирішується в оргпроектуванні.

В позицію управляючого людина може вийти за умови наявності у неї проекту того, як повинен бути упорядкований її соціальний світ. Цей проект формується природно-історично в процесі соціалізації. Він організує мислення людини і забезпечує їй можливість вирішувати два типи задач. По-перше, задачу аналізу й оцінки навколишнього життя і виявленню в ній невідповідностей з проектом. По-друге, задачу розробки програм ситуативних дій, спрямованих на приведення навколишнього світу у відповідність з проектом. Наявність проекту дозволяє людині швидко приймати рішення, але не дозволяє помічати якісних змін, що відбуваються в реальності та потребують проведення робіт з реконструкції проекту.

В принципово нових умовах історично сформований проект починає виступати як система обмежень, що не дозволяє людині розуміти сутність подій та керувати ними.

Зіткнувшись з тим, що спроба реалізувати проект у соціальній дії призводить до негативних негативні наслідків, людина опиняється у внутрішньому конфлікті. З одного боку, вона переконана у тому, що її програма дій і проект побудови соціального світу, на ґрунті яких вона побудована, є істинними. З іншого боку, оскільки її дії не приносять бажаних результатів, проект побудови світу виявляється помилковим. Дилема "істинності – хибності" проекту призводить до того, що людина втрачає критерії оцінки своїх дій, і набуває невизначеного стану свідомості.

Оскільки оцінка того, що відбувається навколо, виявляється розмитою, людина не може зрозуміти, що саме їй потрібно робити. Проблема людини, що потрапила до проблемної ситуації, полягає в тому, що її мислення виявляється обмеженим рамками природно сформованого проекту і не дозволяє їй вийти за межі останнього і поставити задачу на його реконструкцію.

Мета оргпроектування полягає в переведенні проблемної ситуації в проблему і її вирішення шляхом зміни сформованого раніше способу мислення на проектний; виведені людини в позицію проектувальника; і наданні їй допомоги з реконструкції проекту.

Засіб оргпроектування – схема проектного мислення, створена в змістовно-генетичній логіці [1]. Основна задача цієї логіки полягає в тому, щоб описувати процеси походження і функціонування проектів у мисленні.

Найважливішим судженням, яке сформоване і використовується у змістовно-генетичній логіці, є ідея рівнів, чи пластів заміщення, схемами процесів оперування з розумовими уявленнями про розв'язувану ситуацію. За цієї багатошаровістю мислення стоїть різнопозиційна миследіяльність, де функція кожної з позицій символізує різні пласти мислення і функція ні однієї з позицій не тотожна функціям інших позицій.

Ця різнопозиційність усередині мислення означає, що мислення за своїм походженням має колективну природу, воно формується і складається з різних функціональних задач, які виконуються в різних позиціях. Передача схеми з однієї позиції в іншу відбувається в процесі її якісного перетворення. Перенесення схеми мислення із пласту в пласт відбувається за рахунок включення її в іншу смислову дійсність. Рухаючись по пластах мислення схема переінтерпретується і змінює своє призначення та зміст.

З погляду змістовно-генетичної логіки проектне мислення існує поряд та у взаємодії з процесами кооперації, комунікації й чистого мислення.

Спосіб досягнення мети складається в проблематизації старої схеми організації мислення людини і введенні нової, проектної, побудованої в змістовно-генетичній логіці.

Проблематизація відбувається в ході аналізу і схематизації змісту тієї ситуації, у якій була втрачена позиція управляючого.

Процес проблематизації полягає в зіткненні двох способів мислення і підходів до розуміння й інтерпретації схем, отриманих у результаті аналізу ситуації.

Перший підхід пов'язаний з дієвим сприйняттям світу. Він розглядає схеми, як відображення суті ситуації, що аналізується. Другий спирається на принципи змістовно-генетичної логіки і системо-миследіяльнісної методології. Він розглядає схеми як відображення процесів проектного мислення, що з'явилося причиною виникнення проблемної ситуації [2].

Перший підхід реалізує людина, що вирішує ситуацію. Другий – організатор процесу проектування.

Задачею проблематизації є формування єдиного цілісного погляду на проблему, яка вирішується, на ґрунті об'єднання роз'єднаних і протиставлених спочатку точок зору і підходів, на підставі яких вони утворилися.

Використання принципу подвійного тлумачення схем у проблематизації.

Завдяки використанню прийому подвійного тлумачення схем виникає можливість переходу від аналізу проблемної ситуації до аналізу проектів, що лежать в основі проблем і способів їхнього породження в людському мисленні та діяльності [3].

Використання логіки змістовно-генетичного аналізу приводить до значного ускладнення процесу проблематизації. Він починає носити багаторівневий характер, завдяки чому прийом подвійного тлумачення схем використовується в ньому багаторазово.

Проблема дослідження використання принципу подвійного розуміння оргпроектування пов'язана з тим, що перш ніж його здійснити, необхідно описати процес проблематизації як взаємодії двох людей, що знаходяться в двох різних позиціях:

·       той, що вирішує проблемну ситуацію шляхом реконструкції проекту;

·       організатор процесу проектування.

Структурному опису процесу проблематизації, як взаємодії двох мислячих позиціонерів були присвячені роботи Г.П. Щедровицького, Ю.М. Громико, О.П. Зінченко й інших дослідників оргпроектування [4]. Але повного опису того, як це відбувається, у доступній нам науковій літературі на сьогоднішній день немає.

Мета статті - описати технологію використання принципу подвійного розуміння схем у процесі технічно організованої проблематизації у практиці оргпроектування.

Технологія використання принципу подвійного розуміння.

Технологія містить у собі: засоби організації проблематизації, дії по проблематизаци і результати. До основних засобів роботи, що забезпечують застосування принципу подвійного розуміння схем ситуації в процесі проблематизації, відносяться п'ять основних понять, виражених у методологічних схемах. До них відноситься схема багатопозиційного упорядкування діяльності, управління взаємодією, організація управління та проектування. Їх надано в роботах Г.П. Щедровицького, О.І. Генісаретського і В.О. Лефевра [5].

Схеми понять є тими засобами, які визначають розбіжності мислень, що стикаються одне з одним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Модель принципу подвійного розуміння схем.

Поняття як засіб організації проектного мислення починають вперше виявлятися та бути рефлектованими тільки в результаті зіткнення учасників процесу проблематизації. Якби цього зіткнення не було, зрозуміти різницю в понятійній організації мислення і провести процес проблематизації неадекватного розуміння суті розв'язуваної ситуації було б неможливо. Тому зіткнення будується оргпроектувальником цільовим чином. Мета зіткнення складається в актуалізації і дослідженні використаного способу мислення і його поняттєво-категоріальних засад.

Процес проблематизації розвертається у формі діалогу, побудованого за логікою змістовно-генетичного сходження: від аналізу ситуації до аналізу схем, що констатують мислення кожного з позиціонерів.

1. Перше використання прийому подвійного розуміння схем: перехід до позиційного аналізу.

Людина, що потрапила в стан когнітивного дисонансу, описує і будує схематичне зображення конфліктної ситуації, переводячи її за рахунок цієї процедури в проблемну.

Оргпроектувальник, використовуючи методологічне уявлення про багатопозиційне упорядкування діяльності проблематизує схему, кваліфікуючи її як окрему думку, сформовану з особистої позиції, і формулює вимогу на багатопозиційний опис того, що відбувається.

2. Друге використання прийому подвійного розуміння схем: перехід до аналізу управління взаємодією.

Людина, проводить позиційний аналіз і створює схему, що описує всіх учасників ситуації, їхні позиції, інтереси і бачення того, що відбувається.

Оргпроектувальник, використовуючи методологічне уявлення про

оргтехнічну організацію соціальної діяльності проблематизує схему, затверджуючи, що в ній немає позиції того, хто управляє процесом взаємодії.

3. Третє використання прийому подвійного розуміння схем: перехід до аналізу організації системи керування.

Людина обговорює управління двома можливими способами:

·       Як стихійний процес, що складається в результаті випадкової взаємодії і взаємовпливу ряду історичних умов, обставин і факторів.

·       Як цілеспрямовану дію, яку здійснюють інші учасники ситуації, що захопили позицію управління і використовують її в особистих цілях і інтересах.

Оргпроектувальник, використовуючи методологічне уявлення про управління, яке є результатом організаційної діяльності, затверджує, що обставини, що склалися в управлінні є результатом впливу не стихійних змін або чиєїсь злої волі, а відсутністю інтересу до організаційної роботи.

4. Четверте використання прийому подвійного розуміння схем: перехід до аналізу схем мислення організатора.

Людина проводить автодискваліфікацію і затверджує, що можливо вона і продумувала те, як повинна бути влаштована система управління, але як саме, вона не усвідомлює і сказати з цього приводу нічого визначеного не може.

Оргпроектувальник формулює проблему: відсутність категоріально опрацьованого поняття про проектування. Після чого поняття вводить методологічне уявлення про проектування як про основу оргуправлінської діяльності, що розгортається в програмному режимі і включає в себе наступні операції і процедури:

·        Дослідження управлінської структури ситуації, що розв'язується, та її рефлексивних рівнів.

·        Аналіз і проблематизацію свого місця в цій структурі.

·        Формування проекту розвитку свого рефлексивного рівня в структурі управління взаємодією.

·        Перевірку цього проекту на реалізацію.

·       Нормування проектної конструкції як спосіб організації рефлексивного управління для ситуацій даного типу.

Людина, яка пройшла авто дискваліфікацію, самовизначається в позиції проектувальника і починає розробляти проект реконструкції проекту дій у проблемній ситуації.

Результати використання технології прийому подвійного розуміння схем у процесі проблематизації.

Рішення проблемної ситуації відбувається за рахунок проблематизації

традиційних форм мислення і відновлення проектної функції свідомості. Використання принципу подвійного розуміння й інтерпретації схем у процесі проблематизації забезпечує можливість:

·       Розмежувати соціальний конфлікт і проблемну ситуацію.

·       Протиставити повсякденне розуміння і бачення суті проблемної ситуації та бачення оргпроектувальника.

·       Поставити проблему і провести проблематизацію природно сформованих схем мислення.

·       Сформувати проектний спосіб мислення.

·       Ввести людину в позицію проектувальника і розроблювача проекту рішення проблемної ситуації.

Перспективи використання прийому подвійного розуміння схем у педагогічних технологіях.

Побудова проектного мислення в проблемній ситуації відрізняється

від організації мислення в процесі рішення задач. Якщо мислення при вирішенні задач - це регулярне, правильне мислення за заданими правилами, то мислення в проблемній ситуації - це мислення в ситуації катастрофи, в основі якого лежить процес проблематизації. Цей процес необхідно будувати технічно, розвертаючи його послідовно і використовуючи для цього принципи змістовно генетичної логіки. Основним механізмом руху між пластами "ситуації", "мислення" і "проблем" є техніки схематизації і прийом подвійного тлумачення і розуміння схем.

Цей прийом дозволяє розрізняти і конструктивно працювати з такими предметами мислення, як конфлікт, проблемна ситуація, проектна форма мислення про ситуацію і проблема категоріально-понятійних засад проектного мислення.

Перспективи подальших досліджень прийому подвійного розуміння схем лежать в сфері підготовки й становлення проектувальників, оргпроектувальників і консультантів з проектування. Його використання в педагогічній практиці істотно розширює можливості тих, хто займається розвитком здібностей до проектного мислення. Для того, щоб сформувати таке уміння, необхідно, по-перше, мати можливість постійно практикувати мислення як розмірковування та розуміння в найрізноманітніших ситуаціях і мати описання процесу мислення та його основних прийомів, які можна було б співвідносити з власним досвідом мислення.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Дідковський С.В. Модель інструментально організованого проблемного соціально-психологічного проектування // Вісник Київського університету. –Випуск 17-18. – К., 2003. - с.70-73.

2.     Щедровицкий Г.П. Схема мыследеятельности - системно-структурное

строение, смысл и содержание. // Избранные труды. – М.: Шк. Культ. Полит. – 1996.- с.281-298.

3.     Щедровицкий Г.П. . Заметки о мышлении по схемам двойного знания // Избранные труды. – М.: Шк.Культ.Полит., 1995. – с. 474-476.

4.     Громыко Ю. В. Метапредмет проблема. - М.:Институт учебника "Пайдейя", 1998. - 382 с. - Эл. ресурс: http://consultlib.nm.ru

5.     Щедровицкий Г.П. . Оргуправленческое мышление. – М., 2000. – 384с.