Романюк Л.В. (Кам’янець-Подільський)

 

ПСИХОЛОГІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
ЧЕРЕЗ ЇХ САМОВИЯВЛЕННЯ

 

В статье раскрывается поиск психологических особенностей становления ценностей личности и модели ее мира, а также разрабатывается психологическое обоснование технологий эффективной интеллектуальной социально-психологической и педагогической деятельности для влияния на становление ценностей личности. Выяснено, что становление ценностей – это их возникновение, образование в процессе развития личности, модели ее мира. Предложен метод попарного противопоставления в конструировании иерархии ценностей личности.

Ключевые слова: становление, ценности, модель мира личности, иерархия ценностей личности, метод попарного противопоставления в построении иерархии ценностей личности, метод установления Фундаментальных Ориентаций Я.

 

The article investigates psychological features of personal values and world model formation in the individual. Psychological grounds are presented for technologies of effective intellectual socio-psychological and pedagogical activity intended to influence the formation of personal values. The author shows that formation of values refers to their emergence and development within the individual’s world model in the process of personal development. The method of pairwise contraposition in construction of personal values hierarchy is offered.

Keywords: formation, values, personal world model, personal values hierarchy, method of pairwise contraposition in construction of personal values hierarchy, OFM.

 

Сучасні соціальні перетворення підвищують роль відповідального й активного відношення особистості до свого розвитку. Дослідження становлення цінностей особистості, її сенсу як психічних явищ вимагається всією сучасною соціокультурною ситуацією. Сьогодні з психологією цінностей та інтелекту пов'язують головний напрямок діяльності психологічної служби й виховання через використання технологій інтелектуальної діяльності. Однак ці загальні положення поки що мало реалізовані в науковому й практичному плані.

Подані в руслі екзистенціальної й гуманістичної психології, в першій половині XX століття, феномени цінностей дозволили запропонувати потужну практичну допомогу людині в кризі при вирішенні базових проблем існування, таких, як втрата й пошук сенсу, свобода, вибір і відповідальність, спільність і самітність, які зазвичай загострюються в часи радикальних соціальних змін.

Гуманістична психологія відкрила перед ученими можливості для вивчення трансцендентних, трансперсональних явищ. У їх число А. Маслоу включав не тільки вищі й позитивні стани свідомості й особистості, такі, як трансценденція матеріалізму, верхні межі Ego, установки протистояння атомістичному світогляду тощо, але й концепцію цінностей (вічних істин), що є частиною розширення меж «Я» [1, 218]. Класик гуманістичної психології стверджував, що цінністю є те, що люди вибирають.

Серед всіх критеріїв, які визначають життєві вибори людини, найбільш значущі – цінності, що дозволяють зробити вибір залежним від етики: любов, свобода, вірність, справедливість тощо. Відповідно до цінностей особистості й пояснюється поведінка людини, а події набувають особливого значення залежно від критеріїв-цінностей, які служать їх оцінюванню.

Під критерієм взагалі розуміється вирішальне правило, що обумовлює поведінку в ситуації вибору [2, 291]. Ми приймаємо визначення, що критерій посилання, міра, що служить для оцінки стану, особи або речі. Таким чином, вибір бажаний, якщо він задовольняє один або кілька визнаних критеріїв: міцний, тривалий, гарний, модний, оригінальний тощо. Окрім життєвого досвіду людини, який інтерпретується й становить основу її особистісних поглядів, модель її світу організовується навколо критеріїв-цінностей особистості.

Питань, які мають безпосереднє відношення до проблеми цінностей і сенсу стосувалися праці відомих вітчизняних психологів: Л.С.Виготського, В.М.Мясищева, С.Л.Рубінштейна, О.М.Леонтьєва, Б.Г.Ананьєва, Л.І.Божович, Г.С.Костюка та інших. Перші дослідження з даної проблематики, які з’явилися в період “відлиги”, розглядали переважно специфіку цінностей з позицій економічного матеріалізму (В.А.Василенко, І.С.Нарський, В.П.Тугарінов, О.Г.Дробницький). Значну роль у розвитку цієї психологічної теорії відіграли праці грузинського психолога Д.Н.Узнадзе, американського психолога М.Рокіча, російського соціолога В.О.Ядова.

Феномен смислу (сенсу) представлений у різних галузях знань по-різному: у вітчизняній психології він подається у його живому виникненні й динаміці (О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв), у зарубіжній – як інтегративна основа особистості (Ф.Фенікс, Дж.Ройс і В.Франкл) чи як структурний елемент свідомості й діяльності (Л.Томас, Ж.Нюттен, Р.Мей, Дж.Келлі); у теорії культури – як «дух у полоні знаків» (Н.А.Бердяєв); в аксіології – як цінність; у феноменології – як інтенція, «осередок» свідомості. Різні грані прояву смислу присутні у вищій освіті, на якій кожна з галузей наук може випробовувати свої підходи до вивчення смислу. У вищій освіті смисл уявляється як завдання, мета, цілепокладання; у її змісті як особлива форма культури, як «відкристалізовані смисли» (О.М. Леонтьєв); у здійсненні вищої освіти як переживання його учасників: викладачів і студентів.

Не дивлячись на численні дослідження природи й механізмів цінностей і смислу як міждисциплінарних проблем, у психології практично відсутні дослідження психологічних основ становлення цінностей і смислу в єдності їх змістових і динамічних проявів у вищій освіті. Особливо уважно вивчалися цінності студентів гуманітарних факультетів як майбутніх фахівців, учителів, викладачів, спортсменів. Однак досліджень становлення цінностей і смислу (сенсу) студентів економічних, аграрних, технічних і психологічних спеціальностей університетів поки що не було проведено.

Тривала робота автора в інститутах бізнесу і фінансів, агротехнологій, механізації та електрифікації, факультетах біотехнологій та ветеринарної медицини, а також на факультетах психології й соціальної реабілітації визначила специфіку інтересу й позначила проблему, за якою проводяться дослідження.

З смислової концепції свідомості витікає соціально-психологічний й педагогічний інтерес: смислами як одиницями свідомості можна опосередковано управляти через включення особистості в потік значущих діяльностей (А.Г.Асмолов, Б.С.Братусь). Для цього найкращою «територією» виступають процеси навчання й здобуття освіти (зокрема у вузі), які з самого початку мають на увазі спрямовану діяльність свідомості.

Основна мета дослідження зводиться до з’ясування психологічних особливостей становлення цінностей особистості через її модель світу, а також психологічного обґрунтування технологій ефективної інтелектуальної соціально-психологічної й педагогічної діяльності для впливу на становлення цінностей особистості шляхом вивчення їх динаміки і механізмів.

Збір емпіричної інформації в дослідженні здійснюється за допомогою набору психодіагностичних методик. У роботі також застосовуються методи психологічного аналізу й самоаналізу діяльності студентів.

Іншою групою представлені методи експертної оцінки, застосовувані безпосередньо в процесі експериментальної апробації моделі становлення цінностей і смислу. Для оцінки перспективності її використання в освіті розробляється процедура ціннісно-смислової експертизи, яка здійснюватиметься групою попередньо відібраних експертів. Підбір експертів проводиться в кілька етапів, що включають ознайомлювальні семінари, інтерв'ю, анкетування, тестування. Окремий пакет методик розробляється для відбору викладачів, що працюють в експериментальних і контрольних групах.

Діагностика особливостей ціннісно-смислової сфери студентів і динаміка змін її складових у процесі формування суб’єктивного відношення до універсальних цінностей і смислу в експерименті визначаюся за допомогою проективних і психометричних тестів (для цієї частини роботи видаються спеціальні методичні вказівки на допомогу психологам і учасникам ціннісно-смислової експертизи «Діагностика індивідуальних особливостей ціннісно-смислової сфери особистості студента»).

Становлення цінностей – це їх виникнення, утворення в процесі розвитку особистості. Вони часто приймаються від середовища, або являють собою цінність зворотного напрямку, що рухається від особистості до середовища, коли людина відмовляється від ідентифікації з сімейними цінностями чи цінностями культури.

Залежно від цінностей, які сприймаються в дитячому віці як надто важливі, й поглядів впроваджених відповідно до цих цінностей, особистість конструює свій ідеальний світ. Це те, що ми назвемо її «баченням». Залежно від цього ідеального бачення людина продовжує реалізуватися в його якості, уявляючи з дитинства свою «місію».

Місія завдання, що фіксується особистістю для сприяння здійсненню свого бачення інакше кажучи, те, що вона збирається робити з свого життя, життєвої ролі, що нею приписується, з огляду на це бачення.

Бачення того, що являв би собою ідеальний світ і місія, зазвичай фіксується та не усвідомлюється. Цінності з'являються ніби «між рядків» у всіх виборах особистості та всій її поведінці, тому виводять на поверхню детермінанти вчинків. Місія й бачення практично не змінюються протягом життя, тому що вони становлять ідеал. У цьому сенсі, вони завжди «позитивні».

У зв’язку з цим варто вжити термін «погляди з приводу способу сприяння цінностям», що дозволяє визначити суттєву відмінність, яка з них витікає. Таким чином, якщо бачення прямо випливає із цінностей особистості, то місія буде зафіксована залежно від її цінностей і поглядів.

Протягом життя, якщо бачення й цінності, які виділяють місію, досить мало змінюються, то погляди зміняться легше, ніж цінності ("легше", не означає дуже легко, – ми іноді дуже дорожимо деякими з наших поглядів). Здібність учитися з життєвого досвіду притаманна людині є причиною, з якої її особистість змінюється протягом життя. Життєвий досвід допомагає їй розширювати можливості й переглядати погляди, переоцінювати цінності.

Технологія пошуку цінностей самою особистістю дозволяє створити певну точку відліку, базу всіх надій і проектів, спосіб розшифрування щоденного досвіду і навіть поведінки. Такий підхід розкриває несвідомі цінності й погляди, які їх організовують і утворюють модель світу особистості. Це означає просування, рух до майбутнього, перехід від одного якісного стану до іншого тобто становлення цінностей. Оскільки людина живе в суспільстві та її адаптація пов’язана з моральними цінностями і метою діяльності, то як вважає російська дослідниця М.А. Холодная, формування моральних цінностей та мети діяльності неможливо пояснити тільки усвідомленням завдяки інтелекту [3].

Апробований автором підхід розрахований в його практичній реалізації на добровільне бажання вибирати своє життя, швидше бути актором, аніж пасивним глядачем. Він передбачає відповідальність за вибір, необхідність і вміння фіксувати свою мету в різних сферах життя, як особистій, так і професійній, пошук не завжди очевидної, але корисної міри для привабливої ідеї, яка в свою чергу відсилає до питань вибору (Що? Чому? Залежно від чого? Як?).

Вибір у таких умовах підштовхує особистість спочатку знаходити мотивацію й діяти у найбільш логічний і вигідний спосіб, що його показує досвід. Починаючи з відкриття особистістю цінностей, бачення нею місії, відкриває можливість переглядати сутність і фіксувати цілі, які гармоніюють з базовими прагненнями особистості. Цей спосіб набагато більше спонукає та сприяє легшому досягненню цілей, які погоджені з цінностями й слугують місії, тому не зіштовхуються з перешкодами, зафіксованими «наосліп» на шляху реалізації мети.

Найпростішим способом виявлення власних цінностей є спокійне розмірковування над фундаментальними питаннями. Це певне зусилля в умовах повсякденного життя, яке штовхає до термінового швидкого і важливого рішення.

Виявлення цінності в собі завжди характеризується емоційним переживанням, оскільки як пише французька дослідниця Жозіан де Сен-Поль «цінність, що нам властива, нас змушує «тремтіти» [4, 12; 5]. Для неї, людина здатна запалюватися, або обурюватися, і в результаті гніватися, якщо вона не шанується. Часто люди вважають її настільки значущою, що вона виступає універсальною. Не може бути така людина байдужою до несправедливості, до неповаги свого ближнього, зневаги до любові, свободи, залишатися байдужим до краси, гармонії, добра. Втім, таке виявлення на емоційному рівні цінностей в собі не означає, що людина буде поводитися завжди відповідно до виявленої цінності, яку вона шанує. Людина в процесі практики переконується в тому, що не можливо «проживати» універсальну цінність. Отже, мова йде про шляхи пошуку цінностей особистості, що в свою чергу відкривають можливість виявлення відповідності життєдіяльності її цінностям.

В дослідженні використовується метод французької школи PNL. Його техніка визначення цінностей власної особистості тісно пов’язана з реалізацією права на самоту, особистий простір, що є складовою цінності безпеки. Особи, у яких переважає цінність безпеки ефективніше виконують викладені нижче прийоми пошуку власних цінностей. Суть техніки полягає в інтуїтивному складанні списку власних цінностей самостійно. Це феномени типу абстрактних імен, перифраз, що визначають особистісні прагнення, мотивують; те, чим важливо володіти, або чого дотримуватися в житті, наприклад: воля, гармонія, любов, справедливість, самоповага, задоволення, щастя.

Прийом включення уяви для конструювання джерела натхнення в образі ідеального місця (берег ріки, пагорб, крута гора, піщаний пляж, острова на скелястих берегах, будинок) та довірливої зустрічі (друг, що може слухати, кумир, «мудрець»). Ефектом цієї вправи є почуття підтримки й розуміння, приємний і позитивний психічний фон.

Конструювання ієрархії цінностей є наступним етапом цього методу. Відомо, що всі цінності особистості відрізняються своєю суб’єктивною значущістю. Саме ця особливість спричиняє вибір в ситуації конфлікту, коли проявляються чіткі пріоритети. Найпростіший спосіб класифікації власних цінностей полягає в тому, щоб відповідати на запитання: «Що найважливіше для мене?» «А наступне за ним…?» тощо та протиставляти цінності одну одній. Наприклад, у списку першою цінністю є здоров'я, другою – радість життя; запитувати себе: «Краще бути в доброму здоров'ї чи жити в радості з ненадійним здоров'ям?». Далі протиставляти більш значущу з двох цінностей третій, четвертій і в такому порядку до кінця списку.

Таким чином цінності особистості будуть розташовані у пріоритетному порядку відповідно до значущості, що їм надається. Для компенсації зніяковілості варто використовувати уявне переміщення цінності в умови реальності.

Наводимо типовий приклад цінностей особистості студента економічного напряму як результат інтуїтивної класифікації (таб.1).

Як бачимо список починається з цінності здоров’я, що протиставляється всім наступним. Таким чином особа запитує себе: «Краще мати здоров'я чи жити в щасті?» потім: «Краще бути здоровим чи мати прихильність?» і так далі. Коли всі цінності протиставлені першій за списком, тоді виконується аналогічна процедура з другою за списком і так далі до кінця списку. Результатом цієї роботи є ієрархія цінностей, як результат переоцінки списку цінностей. Як бачимо, перших чотири цінності перемістилися у списку і зайняли свої ранги. Наступних шість не змінили своїх місце.

Таблиця 1

№ п/п

Список цінностей

 

Ранг

Ієрархія цінностей

1

Здоров’я

1

Щастя й радість життя

2

Щастя й радість життя

2

Внутрішня гармонія

3

Прихильність і великодушність

3

Прихильність і великодушність

4

Внутрішня гармонія

4

Здоров'я

5

Любов і дружба

5

Любов і дружба

6

Особистий розвиток

6

Особистий розвиток

7

Цікавість і навчання

7

Цікавість і навчання

8

Сприяння розвитку інших

8

Сприяння розвитку інших

9

Благополуччя

9

Благополуччя

10

Ефективність

10

Ефективність

Удосконалюючи даний метод і техніку конструювання цінностей особистості можна класифікувати цінності із списку, протиставляючи їх попарно. Для цього нижче пропонується схема, що полегшує процедуру побудови ієрархії цінностей особистості.

Цей метод сприяє довільному становленню цінностей особистості в тому сенсі, що виникає новий їх розподіл та утворюється ієрархія цінностей в процесі розвитку особистості.

Інший спосіб пошуку власних цінностей та їх ієрархії полягає в тому, щоб установлювати Фундаментальні Орієнтації Я (ofm). Перевага цього нового методу полягає в тому, що мотивації й життєві цілі особистості, які є відбиттям її цінностей, з'являються, образно кажучи, на карті, подібно до того, як у зв'язках, що їх з'єднують одну з одною. Отже, ієрархія й погляди очевидні. Один раз установлена карта, як життєва місія, може бути сформульованою також легко й не двозначно.

Методи попарного протиставлення в побудові ієрархії цінностей особистості й установлення Фундаментальних Орієнтацій Я не взаємовиключні. Перший – менш повний, але більш швидкий, тому задовольняє людину, яка має у своєму розпорядженні небагато часу та чия мета полягає винятково в тому, щоб знаходити цінності й місію, а також сприяє становленню карти світу особистості для забезпечення її розвитку.

Для пошуку ефектів від цінностей особистості, що висловлюються поглядами на її карті світу та їх управління глибокими прагненнями й життєвими цілями необхідна рефлексія (повільне міркування). Процедура вимагає стійкості уваги, точності й строгості у її дотриманні. Висвітлення цього методу організації карти світу особистості – у наступній розвідці автора.

Практичне значення дослідження найчіткіше проявляється в можливості конструювання на базі отриманих даних формуючих і соціально-педагогічних прийомів і засобів, що дозволяють цілеспрямовано управляти процесом становлення цінностей. Результати дослідження дозволяють запропонувати системну модель формування суб'єктивного відношення до універсальних цінностей у процесі їх становлення та системну модель функціонування розвиваючого освітнього середовища, використання яких у сукупності з орієнтацією на пропоновані принципи й методи формування цінностей, а також – проектувати ефективні ціннісно-освітні комплекси, які відкривають простір для технологій інтелектуальної діяльності.

Результати дослідження підводять до наступних висновків:

Становлення цінностей являє собою процес інтегрального утворення, що включений в різні системи функціонування особистості й здійснює позитивний вплив на параметри її розвитку й життєдіяльності.

Специфіка становлення цінностей особистості визначається її добровільним вибором соціально-психологічного впливу відповідно до особистісного інтересу, тобто, якщо особистість не реактивна, а активна, то вона сама обирає для якої соціальної інституції бути суб’єктом впливу.

Сутність реалізації впливу на становлення цінностей і смислу (сенсу) полягає в створенні установами вищої освіти, суспільства й державною політикою умов для технологій інтелектуальної діяльності з метою самопізнання, саморозвитку й самовдосконалення особистості студентів, а також для самодослідження, розуміння й формування студентами ціннісно-смислових підстав як своєї особистості, своїх соціальних ролей, так і майбутньої професійної діяльності.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Маслоу Абрагам Г. Мотивация и личность / Пер. с англ.Татлыбаевой А.М. – Спб.: Евразия, 2001. – 478 с.

2.     Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1972. – 428 с.

3.     Холодная М.А. Психология интеллекта. – СПб.: Питер, 2002. – 264 с.

4.     Josiane de Saint Paul. Choisir sa vie. Decovrir et realiser ses valeurs et ses buts de vie avec la Programation Neuro-Linguistique. – Paris: InterEdition, 1993. – 220 p.

5.     Josiane de Saint Paul. Choisir sa vie. Decovrir et realiser ses valeurs et ses buts de vie avec la Programation Neuro-Linguistique. – Paris: InterEdition, 2007. – 238 p.