Носенко Е.Л. (Дніпропетровськ)

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Розглянуто декілька принципів, на які доцільно спиратись при розробці тестових завдань для автоматизації процедури контролю знань студентів із застуванням сучасних комп’ютерних технологій: 1) урахування закономірностей збереження інформації у семантичній пам’яті людини; 2) спирання на множинність форм репрезентації інформації у свідомості; 3) орієнтація на майбутню реальну професійну діяльність при моделюванні бази виконавчих знань.

Ключові слова: семантична пам'ять, множинність репрезентації інформації, перекодування.

The article covers some basic principles underlying the process of designing the test tasks for automated knowledge assessment with IT tools. These principles are as follows: 1) to consider for regularities of data storage in the semantic memory of a human; 2) to use multiple forms in which information is represented in the mind; 3) to keep in mind the actual future professional activity of students while building the procedural knowledge base.

Key words: semantic memory; multiple forms of information representation; recoding.

Впровадження у ВНЗ України Європейської кредитно-модульної системи організації контролю знань студентів дозволило Центру Дистанційного навчання АПН України при ДНУ ініціювати розробку модульних контрольних завдань з дисциплін психологічного циклу в автоматизованому тестовому форматі.

Розробка тестових завдань здійснюється на базі підсистеми тестування Модульної Об’єктно-Орієнтованої Навчальної Системи для створення дистанційних курсів і сайтів “MOODLE”, яка є відкритою підсистемою, доступною доопрацюванню та модифікаціям.

При розробці тестових завдань ми спирались на обґрунтовані нами принципи створення інтерактивних навчальних завдань [1, 2], ефективність виконання яких може оцінюватись як повністю автоматизовано, так і частково автоматизовано. Найбільш важливі з цих принципів сформульовано таким чином.

1.

Відтворення у навчальному процесі механізмів функціонування семантичної пам’яті, що зберігає систему понять, їх диференційні ознаки та зв’язки між поняттями (як ієрархічні, так і лінійні). Прийоми реалізації: а) модель інформаційного тезаурусу курсу; б) тести на суміщення понять, асоціативні тести; в) прийом категоріальної кластеризації.

Виконання завдань подібного типу забезпечує вирішення ще одного важливого завдання – формування когнітивних структур особистості. Когнітивні структури особистості описують в термінах.

Нижче представлені зразки упорядкування понять згідно з принципом тезаурусу, на підставі яких розробляються тести з частковими відповідями (заповнення пропусків). Правильність заповнення пропусків перевіряється автоматизовано за допомогою відповідного формату тестів. Зокрема широко використовується специфічний для системи MOODLE тест з «вбудованими відповідями» (built-in answers) до складу якого входять тести множинного вибору.

Студентам схеми пред’являються у наступному вигляді.

Подібного типу завдання можна запропонувати із застосовуванням методичного прийому «суміщення понять», теж передбаченого програмним забезпеченням навчальної системи «Moodle».

Забезпечення мультимодального перекодування навчального матеріалу відповідно до множинності форм ментальних репрезентацій досвіду пізнання.

Форми перекодування:

· з абстрактно символічної – у вербальну;

· з абстрактно-символічної – у категоріальну

· із схематичної – у категоріальну

Ознайомтесь з формулою і дайте відповіді на наступні запитання

S^ER=f[H(D+K)-І]

1. Яку з теорій навчання описує ця формула?

2. Хто її запропонував?

3. В якій частині рівняння знаходяться незалежні змінні серії експериментів, на підставі яких була сформована теорія?

4. У який спосіб була операціоналізована залежна змінна?

5. Які поняття позначенні літерами:

H____________ K ________________

D____________ I _________________

(для перевірки правильності перекодування застосовується тест з “короткими відповідями” та тести “на суміщення”).

· із сенсорно-образної – у категоріальну

.

· із дійової – у вербальну (упорядкування понять у просторово-часові послідовності подій)

.

2. Створення умов для проблемно-орієнтованого засвоєння матеріалу навчальних курсів шляхом стимулювання виконання студентами науково-дослідних завдань, аналізу професійно-орієнтованих “кейсів”.

Зразок завдання

Ознайомтесь з описом відомого експерименту і проаналізуйте його у термінах метапонять курсу, відповівши на запропоновані запитання.

Вихідні дані. У 1970 р. американські психологи С.Кайслер і Р.Берел здійснили експериментальне дослідження. На початку дослідження молодим чоловікам, залученим до експерименту, запропонували досить складний тест на інтелект.

По закінченні експерименту половині досліджуваних повідомили, що вони успішно справилися з тестом, а іншим — що вони погано впоралися із завданнями.

Після тестування досліджуваним запропонували відпочити у кафетерії, розташованому в тому самому приміщенні, де здійснювався експеримент. До досліджуваних підходила приваблива дівчина (помічник експериментатора), одягнута або дуже модно, або дещо скромніше.

У результаті експерименту було встановлено, що чоловіки, яких повідомили, що вони успішно виконали тест на інтелект, частіше виявляли ознаки "романтичної" поведінки до дівчини, одягнутої модно, ніж до дівчини, одягнутої скромно.

Запитання.

1. Скільки концептуальних змінних було у цьому експерименті?

2. Скільки рівнів мала незалежна змінна?

3. В яких абзацах опису експерименту згадується про засіб операціоналізації незалежних змінних?

4. Запишіть назву експериментального плану, що обрали у цьому експерименті дослідники.

5. В якому абзаці опису згадується залежна змінна?

Запишіть 2 ключових слова для її назви.

6. Які два глибинних психологічних явища впливали на розбіжності у поведінці юнаків у кафе по відношенню до дівчат?

а) інтелект хлопців і одяг дівчат

б) рівень домагань хлопців і їх враження щодо статусу дівчат;

в) самооцінка хлопців і їх враження щодо привабливості дівчат

7. Скільки експериментальних груп необхідно створити для проведення цього експерименту?

8. Який статистичний критерій для оцінки результатів експерименту необхідно обрати?

9. Чи міг вплинути на результати дослідження сімейний стан юнаків?

Чоловіки, яких повідомили, що вони не впорались з тестом, поводилися навпаки, тобто більше виявляли ознаки "романтичної" поведінки до дівчини зовні менш привабливої (скромно одягнутої).

Зразками проблемно-орієнтованих завдань можна вважати дуже прості за формою тести множинного вибору, якщо вони спираються на вдало підібрані описання наукових фактів, здобутих дослідниками у конкретній галузі знань. Наприклад, студентам пропонується визначити, із застосуванням якої з дослідницьких стратегій: (а) дескриптивної; (б) кореляційної; (в) маніпулятивної – було встановлено такі явища:

- Обмеженість обсягу короткочасної пам’яті.

- Вплив „глибини переробки” інформації на її запам’ятовування.

- Закономірності поведінки різних суб’єктів під час дискусії (дослідження Бейлза).

- Спадковість ознак темпераменту.

- Надійність тестів.

- Залежність швидкості запам’ятовування інформації від рівня її осмисленості.

- Наявність різних форм психічних розладів у людини.

- Факт більш швидкого досягнення ремісії екстравертованими пацієнтами з невротичними розладами у порівнянні з інтравертованими.

Крім аналізу наукових фактів можна прогнозувати порівняння певних професійно-орієнтованих ситуацій. Студенту пропонується проаналізувати серію прикладних досліджень, орієнтованих на вирішення типових професійно-значущих проблем.

- Який варіант дескриптивної стратегії було використано у наведених нижче прикладах досліджень ?

1) Дослідник виявив і описав частоту появи в мові дитини до 3-х років (за її нормального розвитку) різних за складністю висловлювань. 2) Працівник служби безпеки автотранспортного руху зареєстрував відмінності між жінками та чоловіками у частоті порушення правил дорожнього руху. 3) Американські дослідники вивчали особливості альтруїстичної поведінки пасажирів поїздів метрополітену, виконуючи в їх присутності сцени звернення один до одного із запитаннями відносно правильності вибору напряму руху. 4) А. Р. Лурія дослідив особливості унікальної пам’яті хворого на шизофренію Шерішевського і описав їх в книзі „Маленькая книжка о большой памяти”

а) іннумерація; б) натуралістичне спостереження; в) приховане спостереження; г) польове спостереження; д) контрольоване спостереження; е) опитування у вигляді окремих випадків

– Закон Вебера описує:

а) співвідношення між фізичними характеристиками зовнішньої стимуляції та їх психічними корелятами;

б) поріг диференціації;

в) абсолютний поріг;

г) ледве помітні розбіжності у сприйнятті різних сенсорних впливів. (правильних відповідей більше ніж 1).

Нижче представлено серію модульних завдань, розроблених з опорою на аналіз інформації, що знайшла застосування при вирішенні серії відомих прикладних завдань.

- Які з перелічених нижче психофізичних методик вимірювання порогів відчуття використовують:

1) Під час підбору окулярів? 2) У разі здійснення контролю якості продукції, що виробляється на конвеєрі? 3) У випадку індивідуального регулювання гучності радіосигналу або чіткості візуального зображення?

а) методику еталонного стимулу; б) методику мінімальних відмінностей; в) методику постійної помилки.

- Чим відрізнявся у вивченні свідомості засновник Вюрцбурзької школи в психології О.Кюльпе від В.Вундта?

а) Він зосередив увагу на процесуальному аспекті виявлення досвіду свідомості.

б) Він зосередив увагу на вивченні змісту досвіду свідомості.

- Представник якої школи психології дослідив ефект, що отримав назву: “phi” – phenomenon”? (ілюзія руху):

а) структуралістської;

б) біхевіористської;

в) гештальтпсихології.

- Яке відкриття ґрунтується на дослідженні “phi” – феномену?

а) фотографія;

б) кінематографія;

в) голографія.

- Які з позначених літерами дослідницьких методів і прийомів застосовувалися такими авторами:

1) П.В.Симоновим 2) Л.С.Виготським 3) А.С.Лазурським 4) Куртом Левіном 5) Рібо 6) Г.С.Костюком

а) схема “подвійної стимуляції”; б) вивчення особливостей сприйняття фігури і тла; в) природний експеримент, коли досліджувані не знали, що вони є об’єктами дослідження; г) експериментально-генетичний метод; е) акторська модель відтворення емоцій

Як бачимо, в них збережена найпростіша форма тестів множинного вибору.

4. Інтегрування навчальної інформації у особистісний досвід (стимулювання саморефлексії).

Приклади завдань:

1. Ознайомтесь з описом експерименту С.Кейслера і Р.Берела (1979), наведеним вище, і пригадайте ситуацію з власного досвіду, коли Ви були змушені знижувати свій рівень домагань під впливом певних зовнішніх обставин.

2. Розробіть план експерименту з трьома варіантами концептуальної реплікації на тему гіпотетичного зв’язку фрустрації з агресією. Дайте у зв’язку із завданнями 1 і 2 відповідь на наступне запитання: Який принцип експериментування як методу емпіричного дослідження реалізується при розробці концептуальних реплікацій?

Очікувана відповідь – Принцип ізоморфізму

Висновки:

1. Концепція використання сучасних інформаційних технологій у навчанні студентів університетів, розроблена НМЦ Дистанційного навчання при Дніпропетровському університеті, передбачає формування у суб'єктів навчання трьох баз знань, що відтворюють структуру знань експерта відповідної предметної галузі. Остання характеризується наявністю: 1) чітко впорядкованої бази концептуальних знань: системи понять, їх диференційних ознак та усвідомлених зв'язків між поняттями (як ієрархічних, так і лінійних); 2) системи автоматизованих процедур перекодування навчальної інформації, представленої у різних модальностях; 3) системи виконавчих (професійно-орієнтованих) знань. Для формування виконавчих знань у сучасних дистанційних навчальних курсах широко використовується специфічна форма навчання – кейси.

2. Основним принципом побудови кейсів є принцип забезпечення множинного перекодування інформації як основи для створення інтерактивних навчальних завдань, що забезпечують формування когнітивних структур особистості. Його доповнюють принципи забезпечення новизни і практично-професійної спрямованості навчальних дій, виконання яких стимулюється за допомогою навчання кейсами. Використання матеріалів наукових публікацій як основи для розробки кейсів створює необхідну наукову спрямованість всього процесу навчання студентів.

3. Анотації наукових досліджень, в яких містяться стислі формулювання цілей, завдань, методів та основних результатів досліджень, використовуються як основа для формулювання змісту навчальних задач. Інколи тексти задач такого типу потребують певної адаптації з метою виключення з них метапонять того курсу, на матеріалі якого вони розробляються. Препаровані у такий спосіб тексти навчальних задач презентуються студентам у супроводі серії питань, сформульованих, на відміну від текстів анотацій наукових досліджень, з використанням метапонять, що відбивають мову науки відповідної предметної галузі та операційні дефініції основних понять. Відповідаючи на запитання, студенти здійснюють операцію перекодування інформації: 1) з вербальної форми у категоріальну; 2) зі схематичної та знакової форми – у вербальну та категоріальну; 3) з категоріальної – у графічну та вербальну і т.ін.

4. При розробці навчальних завдань на матеріалі наукових публікацій можна користуватись моделлю інформаційного тезаурусу для упорядкування наукових понять. При цьому студентам пропонується самостійно розробляти як класифікаційні схеми, так і ідеографічні описи основних наукових понять, у термінах яких розкривається зміст наукового пошуку, здійсненого автором публікації. При розробці набору питань як структурного елементу кейсів можна передбачати надання відповідей на них у формі тестів.

5. Розглянуті принципи побудови навчальних завдань реалізуються і при розробці модульних контрольних робіт.

ЛІТЕРАТУРА

1. Носенко Е. Л. Методологічні аспекти забезпечення запам'ятовування інформації при розробці дистанційних навчальних курсів. Метод. посібник / Е. Л. Носенко, С. В. Чернишенко. – Д.: Вид-во ДНУ, 2003. – 86 с.

2. Носенко Е. Л. Формування когнітивних структур особистості засобами інформаційних технологій / Е.Л. Носенко, М.А. Салюк. – Д.: Вид-во ДНУ, 2007. – 138 с.