Колісник Л.О. (м.Суми)

 

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

Статья посвящена анализу возможностей использования новейших прогрессивных технологий с целью повышения результативности обучения студентов. Поднимается проблема индивидуализации образования в условиях дистанционного обучения. Предложен один из подходов к типологии студентов, базирующийся на определении типа локуса контроля. Представлен опыт применения новых средств обучения для разработки и внедрения психодиагностических и психокорекционных программ. Приведены результаты исследований, указывающих на необходимость психологической работы с познавательной сферой студентов.

Ключевые слова: новейшие технологии, дистанционное обучение, локус контроля, психическая познавательная сфера, интеллектуальная лабильность, скорость и гибкость мышления.

 

The article contains the analysis of how the new advanced technologies can be used for improvement of students’ learning performance. The problem of individualization of instruction in the conditions of distant education is raised. One approach towards student typology is proposed that is based on eliciting of locus of control. The experiential data is presented on the use of new instructional tools for development and implementation of psychodiagnostic and psychocorrection programs. The outcomes indicate the necessity of psychological work with cognitive sphere of students.

Keywords: new technology, distant education, locus of control, cognitive sphere of psychics, intellectual lability, speed and flexibility of thinking.

 

Постановка проблеми. Формування глобального інформаційного суспільства ставить перед людиною нові завдання та вимоги. Все більшого значення набуває питання інформаційної забезпеченості всього людства. Отже, актуальною є необхідність створення масової, але в той же час і якісної освіти, що задовольнить потреби людини нового покоління. Адже висока професійна компетентність особистості забезпечує їй мобільність в умовах ринку, гарантує високий рівень соціального захисту [2].

Оскільки традиційна освіта не в змозі задовольнити всезростаючий попит, постає питання модернізації системи освіти. Широкі можливості для адаптації освіти до нових умов відкриває сучасний рівень розвитку комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Тому виникає дистанційне навчання (ДН), як якісно новий вид навчання, що має свої переваги та покликане забезпечувати підвищення ефективності навчання.

Незважаючи на нову форму освіти, головними її суб’єктами залишаються педагог (т’ютор) та студент. Тому психологічний аспект має бути невід’ємною складовою розвитку ДН. Це дозволить зробити освіту максимально ефективною, зорієнтованою як на навчання так і на розвиток особистості студента. А також сприятиме дотриманню одного з принципів ДН – індивідуалізації освіти. Адже від особистісних рис студента має змінюватись і педагогічний підхід викладача (т’ютора).

Класична система освіти дозволяє більш глибоко проникнути в сутність особистості студента, зрозуміти мотиви його поведінки. Коли ж між студентом та викладачем з’являється бар’єр у вигляді комп’ютера, ця можливість ускладнюється. Звичайно, враховуючи все зростаючу кількість абітурієнтів, дуже складно обрати підхід окремо для кожного студента. Але, незважаючи на те, що кожен студент є унікальною та неповторною індивідуальністю, існує ряд типологій особистості, які дозволяють класифікувати студентів за певною ознакою. І вже враховуючи риси тієї чи іншої групи, значно простіше обрати стратегію викладання.

Аналіз досліджень. Так в основі нашого дослідження лежить типологія особистості, що пов’язана з локусом контролю людини. Локус контролю (лат. locus – місце та controle – перевірка) –це риса особистості, одна з важливих інтегральних характеристик самосвідомості, що пов’язують відчуття відповідальності, готовності до активності та переживання «Я» [5]. Локус контролю виступав базовим поняттям теорії соціального научення американського психолога Джуліана Роттера. Він запропонував розрізняти людей між собою у відповідності до того, де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Існує два крайніх типи такої локалізації: інтернальний та екстернальний. В першому випадку людина вважає, що події, які з нею відбуваються, перш за все залежать від її особистісних якостей, таких як компетентність, цілеспрямованість, рівень здібностей, і являються закономірним результатом її власної діяльності. Навіть якщо обставини несприятливі, вона не стане виправдовувати себе за допущені помилки чи невдачі. Таких людей називають інтерналами. В іншому випадку людина впевнена, що її успіхи чи невдачі являються результатом таких зовнішніх сил як доля, щасливий випадок, везіння, випадковість, тиск оточення, фатальний наслідок спадковості, інші люди та ін. Це – екстернали. Будь-який індивід займає певну позицію на континуумі, що задається цими полярними типами локусу контролю.

Поява в психології поняття локусу контролю стимулювала велику кількість досліджень цього феномену, потік яких продовжує наростати і в наш час. Виявилось, що належність людини до того чи іншого типу локалізації контролю чинить вплив на різноманітні характеристики її психіки та поведінки. Вченими встановлено, що особи з інтернальним та екстернальним локусом контролю мають свої особливості [1,3, 4].

Так інтернали:

·           проявляють більшу відповідальність та соціальну активність,

·           більш успішні в навчанні,

·           емоційно стабільні,

·            внутрішньо мотивовані.

·            більш послідовні в своїй поведінці.

·            їх часова перспектива охоплює значно більш далеку зону (як в минулому так і у майбутньому) і насичена великою кількістю подій.

·            чітко усвідомлюють сенс, мету в житті,

·            впевнені в собі,

·            розсудливі та обачливі,

·            наполегливі та рішучі.

Але необхідно зазначити, що незважаючи на такий позитивний портрет, інтернали являються більш вразливими у випадку невдач. В таких ситуаціях вони схильні брати всю провину на себе навіть тоді, коли результат об’єктивно залежить не від їхніх (або не лише від їхніх) дій. На думку А.А.Реана, такі люди наражаються на серйозний ризик дезадаптації, ріст дискомфорту та напруги, виникнення комплексу провини, появу міжособистісних та внутрішніх конфліктів [4]. Вони можуть впасти в депресію, стати невротиками, у них з’являється висока тривожність.

Також інтерналам властиво переоцінювати свої здібності. В результаті таке помилкове сприйняття суб’єктивного контролю як високого сприяє нехтуванню можливою небезпекою, а також формуванню завищених очікувань відносно ефективності власних дій. В результаті людина або виявляється не готовою до стресової ситуації, або відчуває глибоке розчарування відносно своїх здібностей.

Впевненість у тому, що не їх дії є причиною невдач дозволяє екстерналам бути набагато менш вразливими у таких ситуаціях. Але поряд з цим є дані, що екстерналам властиві:

·           тривожність,

·           депресивність,

·           невпевненість в собі, своїх здібностях,

·           намагання знову й знову відкладати здійснення своїх намірів,

·           емоційна нестабільність,

·           часте виникнення психологічних та психосоматичних проблем,

·           схильність до фрустрації, стресів, розвитку неврозів,

·           неефективний самоконтроль,

·           безвідповідальність.

Отже, тип локусу контролю активно впливає на якості особистості та на характер активності, зокрема і на специфіку та успішність навчання студентів.

Виклад основного матеріалу. Отже, нас зацікавило те, який тип локусу контролю мають студенти нашого ВНЗ. Для дослідження локусу контролю була використана методика Дж. Роттера. Вона містить 29 пунктів, кожен з яких складається з двох незалежних суджень: одне з них характерне для інтерналів, інше – для екстернатів. Завдання полягає в тому, щоб обрати судження, зміст якого узгоджується з особистою думкою досліджуваного. В дослідженні приймали участь студенти 3-го курсу інженерного факультету СумДУ. Отримані результати (Додаток 1) розподілились так:

·            інтернали – 58,97% (23 чол.),

·            екстернали – 12,82% (8 чол.),

·            середнє значення за шкалою 28,21% (5 чол.).

Таким чином, згідно отриманих даних, кількість студентів-інтерна-

лів приблизно вдвічі перевищує кількість студентів-екстерналів. Але твердження що 58,97% студентів дійсно мають інтернальний локус контролю можна поставити під сумнів. Справа в тому, що у наш час поняття локус контролю сприймають як суб’єктивний контроль, або контроль, що сприймається. А оцінка людиною себе в цілому та своїх здібностей зокрема може бути неточною. Тому можемо припустити, що об’єктивно кількість студентів –інтерналів менша за 58,97%.

Отже, зважаючи на зроблене припущення, беручи до уваги, що кате-

горія студентів-інтерналів теж може мати певні труднощі особистісного характеру (в наслідку чого з’являється ризик погіршення ситуації з навчанням), а також те, що група студентів-екстерналів та тих, що займають проміжне положення в сумі теж є значною (≈41%), для забезпечення успішного навчання обох категорій студентів необхідно звернути увагу на наступне.

1)         Категорія студентів-екстерналів.

Навчальний процес потрібно організувати таким чином, щоб довести студентам, що саме особисто вони впливають на результати свого навчання; що від їх наполегливості та кількості затраченого на вивчення матеріалу часу залежить отриманий ними бал. Для реалізації вищезазначеного необхідно дотримуватись зокрема таких правил:

-            завдання мають бути подані у чіткій послідовності – від простих до складних,

-            студент повинен мати можливість спостерігати за збільшенням нарахованих за виконані завдання балів,

-            бал за завдання має бути виставлений відповідно до об’єму та якості виконаного завдання, а не лише «зараховано» чи «не зараховано»,

-            наявність чіткого контролю за виконання студентом календарного плану вивчення дисципліни.

2)        Категорія студентів-інтерналів.

Задачею в цьому випадку має бути також забезпечення ситуації навчання, в якій би результат залежав би особисто від студента. Але в важливим тут є завдання скоротити до мінімуму можливість невдач, спричинених результатом діяльності не самим студентом. Цього можна досягти за рахунок:

-            досконалості системи дистанційного навчання,

-            шляхом розвитку психічної пізнавальної сфери студентів.

Останній згаданий захід забезпечить, звичайно, підвищення успішності навчання всього студентства, оскільки успіх будь-якої діяльності, в тому числі й навчальної, у першу чергу залежить від рівня інтелектуального розвитку людини. У випадку ж з групою студентів-інтерналів результат подібних заходів дозволить уникнути рівня тривожності чи виникнення депресії у таких осіб.

Внаслідок співпраці Психологічної служби СумДУ та Лабораторії дистанційного навчання СумДУ було розроблено та впроваджено комплекс заходів, спрямованих на психологічну діагностику та подальшу корекцію психічної пізнавальної сфери студентів СумДУ денної та дистанційної форм навчання.

Для діагностики рівня інтелектуального розвитку студентів були застосовані такі методики:

-            методика «Інтелектуальна лабільність», що спрямована на дослідження лабільності, тобто здатності переключення уваги, вміння швидко переходити з рішення одних задач на виконання інших, не допускаючи при цьому помилок. Завдання полягає у виконанні на бланку для відповідей ряду завдань за відведений проміжок часу;

-            методика «Активність вербального та наглядно-образного мислення». Вона передбачена для експрес-оцінки окремих компонентів мислення: його швидкості (конвергентне мислення) та гнучкості (дивергентне мислення). Структурно методика представлена чотирма міні-завданнями, що мають виконуватись з чітким урахуванням ліміту часу.

У дослідженні приймали участь студенти 1-го курсу механіко - математичного факультету СумДУ.

Детальні результати подані на діаграмах (додаток 2, 3). Показники інтелектуальної лабільності розподілились таким чином: високий рівень – 4%; середній рівень – 30%; низький рівень – 46%; дуже низький – 20%. Отже, більше половини досліджуваних мають низький рівень інтелектуальної лабільності. Це говорить про те, що здатність великої кількості студентів до переключення уваги є низькою. Їм складно переходити від рішення одних завдань до інших.

Результати діагностики активності вербального та наглядно-образного мислення показали, що швидкість як вербального так і образного мислення переважної більшості студентів – висока. Але низькими є показники гнучкості мислення, особливо вербального. Жоден досліджуваний не набрав кількості балів, що відповідала б нормі гнучкості вербального мислення; і лише 17% студентів продемонстрували результат, що знаходиться в межах норми стосовно образної гнучкості.

Отже, отримані показники свідчать про достатньо низький рівень розвитку інтелектуальної сфери першокурсників. Успішність студентів у навчанні залежить від їх інтелектуальних здібностей. Останні ж розвиваються разом з удосконаленням уваги, пам’яті, творчого уявлення, мислення та інших психічних процесів і властивостей особистості. Тому, за таких обставин виникає необхідність корекційного впливу на психічну пізнавальну сферу студентів.

З цією метою нами був розроблений та запроваджений комплекс заходів, спрямованих на поліпшення ситуації, що склалася. Для реалізації запланованого був використаний ресурс лабораторії дистанційного навчання. Це дало змогу, по перше, створити електронний варіант корекційної програми, по друге, залучити до роботи з розробленими вправами не лише студентів денної форми навчання, а й дистанційної. Необхідно зазначити, що дана робота проводиться як експериментальний варіант. Але вже на сьогодні можемо стверджувати, що запропоновані вправи користуються попитом серед студентів дистанційної форми навчання навіть за умови їх виконання суто за бажанням. Також для студентів, що вивчають курс «Психологія», виконання даних завдань має сприяти глибшому розумінню ними теоретичного матеріалу курсу та створює мотивацію для подальшого оволодіння психологічними знаннями.

Отже, користь від подібних заходів навіть більша, ніж подвійна:

-            корекція психічної пізнавальної сфери студентів,

-            заохочення до навчання (створення мотивації),

-            моніторинг вмінь та можливостей студентів.

Висновки. Таким чином проведення психологічної діагностики певних особистісних якостей та за необхідності їх корекції дозволяє:

-з’ясовувати, які саме студенти виявляють бажання навчатися тій чи іншій спеціальності;

- відповідно до особливостей тієї чи іншої групи студентів будувати навчальну програму;

- порівнюючи результати вхідної та вихідної діагностики студентів, що пройшли курс, з’ясовувати як змінився студент за період навчання,

- за необхідності впливати на певні якості чи здібності студентів.

Подібні заходи можуть проводитися за рахунок використання технічних можливостей. Саме широке використання новітніх прогресивних технологій та створення нової системи інформаційного забезпечення освіти дає змогу проводити вищезазначені заходи. Це в свою чергу дозволяє врахувати індивідуально-психологічні особливості всіх категорій студентів та сприяє їх особистісному розвитку та ефективному навчанню.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бодалев А.А., Столин В.В., Аванесов В.С. Общая психодіагностика - СПб.:Издательство «Речь», 2000. – 440.

2.     Борсук П.С., Дичковський С.І., Іванов С.В. Проблеми становлення дистанційної освіти у вищому навчальному закладі // Образование и виртуальность – 2004. Сборник трудовмеждународной конференции украинской ассоциации дистанционного образования. Под общ. ред. В.А.Гребенюка и В.В.Семенца.- Харьков-Ялта:УАДО, 2004. – 376с.

3.     Крысько В.Г., Социальная психология: словарь-справочник, Минск, «Харвест», 2004 г., - СПб, Издательство Михайлова В.А., 1999.- 288с.

4.     Реан А.А. Психология изучения личности.: Учебное пособие.- СПб, Издательство Михайлова В.А., 1999.- 288с.

5.     Сахарова В.Г. Відповідальність як особистісний фактор та можливості її діагностики. Дисертація кандидата психологічних наук. - Хабаровськ, 2003. – с. 58-72.

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтернальний локус контролю

проміжне положення локусу контролю

екстернальний локус контролю

Додаток 2


Рівні інтелектуальної лабільності:

1 високий рівень.

2 середній рівень.

3 низький рівень.

4 дуже низький рівень

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.            вербальна швидкість мислення

2.            образна швидкість мислення

3.            вербальна гнучкість мислення

4.            образна гнучкість мислення

 

норма

нижче норми