XIII Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми», присвячена 35-річчю незалежності України, відбулася протягом місяця з 20 травня по 20 червня 2026 року.

Конференція проведена  у спеціальному дистанційному асинхронному форматі, розробленому організатором конференції – лабораторією кіберпсихології Інституту психології НАПН України (публікація матеріалів конференції на сайті лабораторії https://www.newlearning.org.ua/content/opublikovano-materialy-xiii-mizhnarodnoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi [1] з подальшим розгорнутим їх обговоренням у тематичній групі лабораторії кіберпсихології у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/groups/lsitn [2]).

Голова наукового комітету конференції – Смульсон Марина Лазарівна, дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка. Голова організаційного комітету конференції – Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший дослідник. Координатор конференції – Мещеряков Дмитро Сергійович, кандидат психологічних наук. В конференції взяли участь 43 науковці.

Конференція була присвячена важливим та актуальним науковим проблемам, пов’язаним зі стрімким розвитком і розповсюдженням технологій штучного інтелекту, віртуальної реальності тощо, специфіці дослідження цих проблем у воєнний і повоєнний період.

У матеріалах конференції опубліковано 35 тез 43 науковців, з них  5 – англійською мовою. Серед учасників – фахівці з питань розвитку суб’єктності та інтелектуальних можливостей ШІ, напрямів його застосування у психологічній самодопомозі, психопрофілактиці та психоедукації; спеціалісти з психологічної реабілітації різних груп постраждалих від війни, спеціалісти по роботі з адикціями, експерти з психологічної підтримки комбатантів, фахівці з проблеми корекції та профілактики ПТСР, стресів, впливу інформаційної війни тощо. Учасники представляють різні регіони України, наукові та освітні установи, активно впроваджують сучасні інформаційні технології у свою діяльність і сприяють розвитку кіберпсихології в умовах війни.

Традиційно в матеріалах конференції створено спеціальний експериментальний розділ, присвячений матеріалам, згенерованим 7 різними моделями LLM за  модерації кандидата психологічних наук М.М. Назара, зав. лабораторії кіберпсихології.  Цей розділ має на меті наочно показати й дослідити можливості та обмеження сучасних генеративних моделей штучного інтелекту у науково-психологічному пізнанні й комунікації.

В основній частині обговорення у соціальній мережі Facebook опубліковано 82  дописи та коментарі із загальним охопленням понад 1600 переглядів. Така безпрецендентна зацікавленість пов’язана з гостро актуальними для сучасної психології та суспільства дискусійними проблемами, зокрема тими, що стосуються потенціалів застосування ШІ психологами-практиками, перспектив подальшого розвитку ШІ, специфікою різних видів діяльності у віртуальному середовищі Інтернету в умовах повномасштабної війни.

      Всі учасники конференції одержали на електронну пошту сертифікати про участь. Крім того, їх запрошено до публікації в електронному фаховому наукометричному виданні  «Технології розвитку інтелекту», яке щойно підтвердило свій статус у категорії Б Переліку фахових наукових видань України (наказ МОН України № 928 від 11.06.2026).

Наукова спільнота конференції рекомендує:

1. Особливу увагу в дослідженнях звернути на той факт, що цифрові технології сьогодні відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки критичної інфраструктури країни. Вони не є лише допоміжними інструментами, а становлять основу сучасних механізмів безпеки. Їх інтеграція у системи захисту інфраструктури визначає стійкість, адаптивність і безперервність функціонування життєво важливих сервісів в умовах кризи та невизначеності. Безпека критичної інфраструктури є складною, багаторівневою системою, що охоплює фізичний захист, кібербезпеку, інформаційну стійкість та скоординовані механізми реагування. Сучасна парадигма передбачає інтеграцію цифрових технологій, таких як штучний інтелект, аналітика великих даних, хмарні обчислення та автоматизовані системи моніторингу. Ці технології забезпечують виявлення загроз у режимі реального часу, прогнозний аналіз і швидке ухвалення рішень.

2. Викладачам ЗВО бажано враховувати, що старі форми завдань і контролю студентів в процесі навчання в ЗВО виявляються в сучасних умовах широкого застосування цифровізації та систем ШІ девальвованими. Така ситуація вимагає пошуку та реалізації нових підходів до процесу навчання, зокрема, широкого використання проєктно-дослідницьких форм. Як приклад можна використати створення інформаційного ресурсу щодо процесу навчання для студентів соціальної роботи засобами візуального конструктора (Google site), а також організацію взаємодії викладача й тренінгових груп майбутніх військових фахівців у віртуальному навчальному середовищі у період війни на основі компетентнісного підходу, розвиток професійного мислення  та стабілізацію емоційного стану майбутніх офіцерів-прикордонників у віртуальному просторі.

3. Слід звернути увагу на оновлення підходів до розгляду концепту «інтернет-залежність», який є одним з основних інструментів тлумачення  мережі Інтернет як джерела виключно негативних особистісних змін дітей, молоді та дорослого населення. При цьому науковий погляд на проблему має передбачати мінімізацію емоційності й максимально об’єктивне вивчення феномена. Так, вимагає уточнення з позиції медицини інтерпретація феномена інтернет-залежності як розладу. Також актуальним є перегляд і розробка критеріїв діагностики інтернет-залежності у контексті врахування сучасних технічних, соціальних, наукових тенденцій, дослідження причинно-наслідкових зв’язків у розгляді адикції. Так, встановлено, що інтернет-залежність у підлітків зумовлена поєднанням індивідуальних, сімейних і соціальних чинників. Успішна корекція вимагає інтеграції трьох напрямів: посилення внутрішніх ресурсів підлітка, перебудови сімейної взаємодії та активного використання освітнього середовища як ресурсу підтримки.

4. У зв’язку з підготовленими для конференції текстами «виступів» різних моделей ШІ за модерацією людини-науковця – ChatGPT, Claude, Copilot, Gemini, Grok, Le Chat, Perplexity наукова спільнота конференції вважає за доцільне:

• відзначити, що тематичний діапазон, опрацьований моделями самостійно (нейродизайн сприйняття навчального матеріалу, мікронавчання в умовах фрагментованої уваги, групова динаміка децентралізованих освітніх спільнот, етичне розмежування допомоги й залежності при використанні ШІ, трансформація суб’єктності учня у симбіозі з генеративним інтелектом, якість взаємодії у віртуальному класі), демонструє здатність сучасних мовних моделей самостійно формулювати психологічно змістовні теми та вибудовувати зв’язний науковий виклад з мінімальним втручанням дослідника;

• застерегти, що подібні тексти, попри стилістичну переконливість, не замінюють авторської рефлексії й потребують фахової верифікації – перевірки термінологічної коректності, відповідності викладених тверджень емпіричним даним і відсутності безпідставних узагальнень..

5. Конференція звертає увагу на аналіз проблем, присвячених цифровим інструментам психологічної підтримки в умовах війни, проведений в матеріалах конференції. Так, формулюються принципи функціонування ефективного цифрового консультанта на основі ШІ – доказова психотерапевтична основа, автоматизоване індивідуальне налаштування, підтримка саморефлексії та моніторинг прогресу, психоедукаційний складник, разом з дотриманням етичних стандартів і міждисциплінарним характером розробки. Описується така перевага віртуальної психологічної допомоги як певне подолання явищ стигматизації. Обґрунтовується роль цифровізації психоемоційного скринінгу як засобу подолання стигматизації звернення за психологічною допомогою, зокрема завдяки анонімності, дистанційності та зниженню порога першого контакту із системою підтримки. Конференція рекомендує розглядати ці напрацювання комплексно: цифровий консультант на основі ШІ, побудований на засадах доказової психотерапії, спроможний одночасно виконувати функцію дестигматизувального первинного скринінгу, що знижує психологічний бар’єр звернення громадян по допомогу та водночас забезпечує змістовний професійний супровід після первинного контакту.

 6. Конференція підтримує ініціативу щодо створення інтегрованої системи цифрового психоемоційного скринінгу населення України в умовах війни та повоєнного відновлення, яка поєднує психодіагностичні методики, біологічні показники й методи машинного навчання для автоматизованої стратифікації ризиків і маршрутизації пацієнтів. Враховуючи наведені дані щодо поширеності тривожних, депресивних розладів і ПТСР серед дорослого населення, а також доведений двосторонній зв’язок психотравми із серцево-судинною патологією, наукова спільнота конференції вважає обґрунтованою подальшу апробацію запропонованої моделі на репрезентативній вибірці з обов’язковим дотриманням заявленого порога клінічної чутливості (не менш як 85%) та подальшою інтеграцією з медичними інформаційними системами для автоматичної маршрутизації пацієнтів.

7. В результаті розгорнутої дискусії, що відбулася на платформі конференції стосовно позитивних і негативних наслідків впровадження ШІ в різні аспекти людського життя, учасники конференції рекомендують:

• звільнити  психолого-педагогічний дискурс від  алармістських заяв і так званого технологічного панікерства,  пов’язаних з глобальною небезпекою ШІ для людства, зосередитися на  зваженому аналізі проблеми застосування великих мовних моделей в адекватних умовах різних сфер людського життя, психологічно обґрунтованому й вивіреному підході до можливостей цих технологій;

• вважати необхідною розробку психологічно обґрунтованих рекомендацій з використання ШІ у професійній діяльності, у навчальних процесах школи та ЗВО;

• розглядати грамотність у використанні ШІ не тільки як уміння його інструментального використання, а також у контексті збереження так званих людських вимірів навчання і праці, а саме суб’єктності, смислів, відповідальності, допитливості, уваги, комунікативності, критичного мислення, емоційного досвіду тощо. Маємо використовувати можливості  ШІ для  розвитку інтелекту та суб’єктності людини, у будь-якому віці – і школярів, і студентів, і фахівців.