III Всеукраїнську науково-практичну інтернет-конференцію «Кіберпсихологія в інформаційному суспільстві: підтримка, навчання, розвиток» проведено з 19 травня по 19 червня 2025 року. Матеріали конференції опубліковано за посиланням https://www.newlearning.org.ua/content/opublikovano-materialy-iii-vseukrayinskoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi [1],  обговорення відбулося у спеціальній тематичній групі соціальної мережі Facebook (https://www.facebook.com/groups/lsitn [2]). Конференція організована лабораторією кіберпсихології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, в ній взяли участь 46 науковців з Києва, Харкова, Дніпра,  Хмельницького, Житомира, Одеси та інших міст України. Голова наукового комітету -  Смульсон Марина Лазарівна, дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка. Співголови організаційного комітету – Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший дослідник, та Мещеряков Дмитро Сергійович, кандидат психологічних наук.

Конференція була присвячена важливим та актуальним науковим темам, зокрема тим, що викликані війною, а також пов’язаним зі стрімким розвитком і розповсюдженням технологій штучного інтелекту, віртуальної реальності тощо. Це такі проблеми, як інформаційна та когнітивна війна, їх психологічний вплив на особистість; штучний інтелект у психології, освіті та наукових дослідженнях; віртуальний простір у контексті військових дій; досвід впровадження розвивального та підтримувального віртуального простору; психотерапія та психопрофілактика різних психологічних станів з використанням інформаційних технологій; перспективи інтелектуального розвитку представників інформаційного суспільства; дистанційний розвиток суб’єктності; психологія спілкування та діяльності в соціальних мережах в умовах війни; можливості групової динаміки та індивідуального консультування у психологічній роботі в мережі Інтернет; досвід дистанційної освіти та дистанційної роботи в умовах війни

Наукова та суспільна значущість запропонованої тематики створили умови для активних і плідних обговорень між науковцями.

У матеріалах конференції опубліковано 37 тез 46 науковців, з них 3 – англійською мовою. У роботі конференції взяли участь як наукові, так і практичні психологи, зокрема ті, які працюють у тісній співпраці з фахівцями Інституту психології імені Г.С. Костюка. Серед учасників – фахівці з питань розвитку суб’єктності та інтелектуальних можливостей ШІ, напрямів його застосування у психологічній самодопомозі, психопрофілактиці та психоедукації; спеціалісти з психологічної реабілітації різних груп постраждалих від війни, спеціалісти по роботі з адикціями, експерти з психологічної підтримки комбатантів, фахівці з проблеми корекції та профілактики ПТСР, стресів, впливу інформаційної війни тощо. Учасники представляють різні регіони України, наукові та освітні установи, активно впроваджують сучасні інформаційні технології у свою діяльність і сприяють розвитку кіберпсихології в умовах війни.

Спеціально підготовлена велика мовна модель (ШІ) Perplexity «брала участь» в обговоренні матеріалів і коментарів учасників конференції. Її тексти проходили обов’язкову модерацію з боку організаторів конференції.

 В основній частині обговорення у соціальній мережі Facebook, а також на сайті  – 47  дописів і коментарів.  Велика зацікавленість пов’язана з актуальними для сучасної української психології та суспільства дискусійними проблемами, зокрема тими, що стосуються потенціалів застосування ШІ психологами-практиками, перспектив подальшого розвитку ШІ, специфікою різних видів діяльності у віртуальному середовищі Інтернету в умовах повномасштабної війни з російським агресором.

 Конференція рекомендує:

1. Сучасним дослідникам психологічних проблем цифровізації навчання та інших кіберпсихологічних проблем бажано звернути серйозну увагу на відповідні підходи наукової школи Г.С.Костюка. У цьому зв’язку не можна не вказати на багаторічну плідну співпрацю його учнів з фахівцями Інституту кібернетики під керівництвом В.М.Глушкова. Обидва ці корифеї української науки вважали, що в ефективності цифровізації навчання і діяльності взагалі провідну роль відіграє розв’язування саме психологічних проблем. Подальші дослідження з відповідної проблематики в Інституті психології очолив учень і послідовник Г.С.Костюка Ю.І. Машбиць У своїх роботах він приділяв велику увагу проєктуванню комп’ютерного (цифровізованого) навчання (їм розроблена ієрархічна концепція проєктування навчання) і психологічним проблемам дистанційного навчання.

2. У складних воєнних умовах, в яких суттєво виросла роль віртуального простору в  трудовій і навчальній діяльностях, дослідження цієї наукової школи  присвячені  проєктуванню віртуального освітнього простору розвитку інтелекту і суб’єктності дорослих, проблемам психологічних досліджень в Інтернеті, дисбалансам суб’єктності у віртуальному просторі, створенню підтримувально-розвивального віртуального простору, використанню ШІ у психологічній підтримці    (див.: Смульсон М.Л., Дітюк П.П., Назар М.М., Мещеряков Д.С., Зінченко О.В., Старков Д.Ю. (2024). Проєктування віртуального освітнього простору розвитку суб’єктності дорослих в умовах післявоєнного відновлення України /монографія за ред. М. Л. Смульсон. Київ. 217 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742738/1/Monograph_Smulson(Ed.)_2024.pdf [3]; матеріали цієї конференції).

3. Подальші психолого-педагогічні розвідки у галузі дистанційного навчання має смисл зорієнтувати на дослідження всіх рівнів освіти різного змісту  і, відповідно, всіх вікових категорій. Так,  під час війни  важливими є психологічні дослідження використання дистанційного і змішаного навчання особового складу сил оборони України, майбутніх прикордонників тощо. При широкому застосуванні дистанційного навчання в школах суттєве значення має робота з батьками щодо розуміння ними шкільного цифрового середовища, використання цифрового середовища для підтримки обдарованих школярів, а також дітей і дорослих осіб з інвалідністю. Принципового значення набуває специфіка комунікації між учасниками освітнього процесу у віртуальному просторі.

4. Не можна не звернути серйозну увагу також і на негативні ефекти віртуального простору, зокрема, на деструктивні комунікативні впливи, зіткнення різновекторних інтересів, поширення інформаційної експансії та агресії,  кібербулінг та інші види кібернасильства. Небезпека віртуального  простору суттєво збільшилась у зв’язку з інформаційною (гібридною)  війною, розповсюдженням ворожих наративів, які  чинять вплив як на несформовану психіку дітей і підлітків, так і на  дорослих, зокрема, користувачів соціальних мереж. У цьому контексті має смисл звернути увагу на текстові засоби впливу на свідомість реципієнта, до яких належать, зокрема,  структурно-смислова організація повідомлення, використання діалогічних прийомів побудови тексту та звернення авторів до оповідальної (наративної) форми викладу інформації, і, відповідно, на розробку психологічних прийомів протидії таким впливам.

5. Подальші перспективи кіберпсихологічних досліджень  пов’язані з виявленням реального потенціалу різних  моделей штучного інтелекту в контексті, зокрема,  їх використання у психології, освіті та науці (див. тези конференції).  Доцільно звернути увагу як на великі можливості використання штучного інтелекту (психологічна підтримка і консультування, педагогічне та наукове асистентування, персоналізація навчального процесу, автоматизація наукових досліджень, впровадження інноваційних методів тощо),  так і на принципові обмеження, пов’язані з квазі-суб’єктністю, тобто так званою технологічною об’єктністю  ШІ.