Рекомендації XI Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференціі «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми» [1]

ХI Міжнародну науково-практичну Інтернет-конференцію «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми» проведено з 3 травня по 2 червня 2023 року у спеціальному форматі, розробленому лабораторією. Тези конференції опубліковано за посиланням https://newlearning.org.ua/content/opublikovano-tezy-xi-mizhnarodnoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi-virtualnyy [2], обговорення відбулося у спеціальній тематичній групі соціальної мережі Facebook (https://www.facebook.com/groups/lsitn [3]).

Організатор конференції: лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України.

Голова наукового комітету конференції – Смульсон Марина Лазарівна, дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка. Голова організаційного комітету конференції – Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший дослідник. Координатор конференції – Мещеряков Дмитро Сергійович, кандидат психологічних наук.

Конференція була присвячена важливим та актуальним науковим темам, зокрема тим, що викликані війною, а також пов’язаним зі стрімким розвитком і розповсюдженням технологій штучного інтелекту, таким як психологічні особливості дистанційного навчання в умовах війни; розв’язування творчих задач в ускладнених умовах;  проєктування віртуального освітнього простору з розвивальним потенціалом; чинники проєктування керованої групової динаміки у віртуальних освітніх просторах під час війни; основні критерії психологічної суб'єктності ШІ та нейронних мереж; особливості надання психотерапії з використанням інформаційних технологій; проблеми психологічного здоров’я в сучасних умовах; типові тенденції у чутках в умовах війни; наративи у соціальних мережах як ресурс в умовах війни; особистісний розвиток як шлях подолання травматичного досвіду війни.

Суспільна та наукова значущість тем створили умови для активних і плідних обговорень між науковцями, зокрема, присвяченим проблемам життєвої компетентності особистості, її зв’язку зі стресостійкістю в  умовах війни, розвитку творчого мислення в складних життєвих обставинах, проблемам інформаційно-психологічної війни, розповсюдження чуток у воєнний час, проєктування і формування віртуального освітнього простору тощо.

У матеріалах конференції опубліковано 30 тез 26-ти науковців, з них 2 – англійською мовою. У конференції «брав участь» штучний інтелект на основі нейромереж, він підготував за модерації співробітників лабораторії  3 доповіді, а також коментував дискусійні пости у Фейсбуці. В основній частині обговорення у соціальній мережі Facebook – 48 постів із загальним охопленням публікацій 1469. Така зацікавленість пов’язана з актуальними для суспільства та сучасної української психології темами й викликаними ними дискусіями, зокрема тими, що стосуються різних видів діяльності у віртуальному середовищі Інтернету в умовах повномасштабної війни.

Всі учасники конференції одержали на електронну пошту сертифікати про участь. Крім того, їх запрошено до публікації в електронному фаховому наукометричному виданні лабораторії «Технології розвитку інтелекту».

Підготовлено і розміщено рекомендації конференції на сайті лабораторії за посиланням https://newlearning.org.ua/content/opublikovano-tezy-xi-mizhnarodnoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi-virtualnyy [2]

Конференція рекомендує:

1.Науковцям, практичним працівникам системи середньої і вищої освіти, практичним психологам і консультантам використати матеріали конференції для вдосконалення психолого-педагогічних підходів, очного та дистанційного формату освітньої і професійної діяльності, психологічної підтримки і адаптації постраждалих внаслідок війни тощо.

2.Взяти до уваги, що адаптація  чуток у воєнний час реалізується через пристосування інформації до умов конкретної місцевості або соціокультурної складової, що слід враховувати при протидії несприятливим і ворожим інформаційним впливам.

3.Відзначити актуальність напряму психологічної герменевтики, в якому  пропонується тлумачити життєву компетентність як інтегральне динамічне особистісне утворення, що формується та розвивається у процесі вибудовування особистісного досвіду та забезпечує продуктивність життєздійснення особистості шляхом постановки й розв’язання актуальних життєвих задач, що постають перед нею.

4.Визнати ресурсний потенціал наративів у соціальних мережах під час війни. Ці наративи допомагають індивідам знаходити опору та отримувати підтримку від спільноти. Колективне осмислення дописів, підтримка героїв і спільний пошук виходу зі складної ситуації мають велике значення для психологічного благополуччя.

5.Приділити серйозну увагу вивченню і розповсюдженню досвіду стресостійкості. Стресостійкі люди спрямовані на професійну реалізацію, творче самовираження, поділяють загальнолюдські цінності, здатні до цілісного сприйняття світу, людей, себе. Усі ці риси, характерні для стійких до стресу людей, у психологічній роботі з конкретною людиною, з її особистісним запитом можуть бути предметом консультативного й психотерапевтичного опрацювання як очно, так і за допомогою широкого спектру засобів віртуального простору.

7.Використати матеріали конференції для вдосконалення віртуального простору як вагомого чинника психологічної допомоги особистості у розвитку стійкості до стресу в умовах війни; ресурсування життєстійкості особистості тощо.

8.Впровадити у суспільний досвід  проєктування віртуального освітнього простору, яке передбачає прозоре проєктування  діяльностей учителів і учнів, інших учасників дистанційного освітнього процесу, з усіма  необхідними параметрами цих діяльностей (мотиваційними, цільовими, смисловими тощо). Орієнтуватися на те, що при проєктуванні віртуального освітнього простору навчальний контент суттєво переструктуровується, має бути прозоро викладеним і чітко структурованим.

9. Приділити увагу дослідженню залежності між споживанням ЗМІ та суб’єктивним благополуччям людини у період воєнного стану та перманентної інформаційної війни.

10. Звернути особливу увагу на залежність психологічного стану суспільства від контенту  Інтернету і соціальних мереж, взаємодії користувачів, роль віртуального простору  у психологічній підтримці  військових і цивільного населення країни.