Бугайова Н. М.
ВІРТУАЛЬНІ
РОМАНТИЧНІ СТОСУНКИ В ІНТЕРНЕТІ, КІБЕРСЕКСУАЛЬНА ЗАЛЕЖНІСТЬ
В статье
исследуются особенности виртуальных романтических отношений в Интернете и анализируется феномен киберсексуальной
зависимости.
Ключевые слова: Интернет пространство, интернет-коммуникация, виртуальное общение, виртуальная
среда, киберпространство, киберсексуальная зависимость, аддикция.
The article deals with the phenomenon of virtual
romancing in the Internet and with cyber-sexual addiction.
Key words: Internet zone; Internet-communication; virtual
communication; virtual environment; cyber-space; cyber-sexual addiction;
addiction.
Інтернет простір, завдяки своїм унікальним особливостям,
являє собою своєрідну альтернативу реальному світу, у якому індивід прагне
реалізувати свої потреби або компенсувати фрустровані
потреби, насамперед у комунікативній сфері.
Зручність інтерактивних
програм (конференції, чати (IRC – Internet Relay
Chat), MUDs, «Active Worlds», ICQ, електронна пошта (e-mail),
MSN) і електронних засобів спілкування (ПК, мобільні засоби зв'язку: стільникові
телефони, смартфони, КПК; МПК) за рахунок наявності
широких мультимедійних можливостей, які надаються
сучасними технологіями (доступність, комфортність, простота використання, інтерактивність, швидкість передачі інформації) дозволяють
користувачеві встановлювати й підтримувати взаємини з іншими людьми,
здійснювати пошук однодумців, будувати довірливі стосунки зі співрозмовниками й
реалізовувати романтичні почуття, втілення яких у силу об'єктивних або
суб'єктивних причин у реальному житті неможливе.
Комунікаційне Інтернет-середовище
є привабливим в силу своїх унікальних особливостей:
- широкі комунікативні можливості (діалогова й полілогова взаємодія);
- відсутність впливу просторової й часової складових
(співрозмовники можуть перебувати на великій відстані один від одного, а
збереження в базах даних дозволяє підтримувати спілкування незалежно від
часових меж);
- можливість взаємодії в аудіо-,
відео- і текстовому форматах;
- альтернатива реальності (реалізація у віртуальному
світі потреб, включаючи ті, які з ряду причин у реальному житті реалізувати
неможливо).
Особливе місце в Інтернет-комунікаціях
посідають віртуальні романтичні стосунки. У реальному житті в процесі
комунікативної взаємодії близько 70% інформації сприймається людиною через
зоровий аналізатор. При змістовому сприйнятті інформації на частку кінестетичного компоненту (пози, жести, вираз обличчя) припадає 55%, аудіального
(модуляції голосу, інтонації, паузи й ін.) – 38%, мовного (слова, фрази) – 7% (Mehrabian А., 1971).
При віртуальному спілкуванні, у більшості випадків
відсутня невербальна взаємодія, що включає:
- просторову підсистему (міжособистісний простір);
- погляд;
- оптико-кінетичну підсистему (зовнішній вигляд
співрозмовника, міміка, пантоміміка);
- паралінгвістичну підсистему (вокальні
дані: діапазон, тональність, тембр голосу);
- екстралінгвістичну (позамовну) підсистему (темп мови,
паузи, сміх та ін.) (Лабунська В.А., 1999) [5].
Перцептивна складова віртуального спілкування (процес сприйняття і
розуміння співрозмовника, формування його образу) вибудовується (у більшості
випадків) на підставі текстових повідомлень.
Комунікативні взаємодії, що знаходять відображення в
текстових форматах, мають ряд особливостей:
1. Графічне відображення думок, емоцій і почуттів
учасників віртуальних романтичних стосунків підсилює сприйняття тексту.
2. Можливість багаторазового перечитування й
переосмислення написаного, деталізування інформації,
виділення змістовних нюансів і акцентування на фразеологічних напрямках мови
(які нерідко втрачаються при вербальному спілкуванні) надають змісту тексту
глибший сенс, який може бути неправильно інтерпретований сторонами під впливом
ілюзорних уяв про співрозмовника.
3. Можливість автоматичної перевірки правопису,
відсутність часових обмежень дають учасникам спілкування можливість для більш
грамотного, точного, лаконічного викладення власних думок, у результаті чого
співрозмовник наділяється бажаними для партнера чеснотами (розум, ерудиція,
почуття гумору, здатність до емпатії та ін.) і
сприймається більш серйозно.
4. Динамічна складова у розвитку стосунків: вияв інтересу
до особистості співрозмовника (питання про смаки, інтереси, подробиці
особистого життя і т.д.), нарощування обсягу й збільшення кількості текстових
повідомлень – створюють уявлення про глибоку зацікавленість партнера по
листуванню й персональну спрямованість його почуттів і емоцій на іншого
учасника віртуального роману, формуючи в нього ілюзорне відчуття власної
винятковості й обраності.
5. Особливості віртуального середовища
(анонімність – нік, моделювання безлічі «Я» –
трансформація статі, віку, соціального стану та ін., безпека кіберпростору – свобода висловлювань, прояв емоцій та
почуттів, персональний контроль – можливість у будь-який момент перервати
контакт, а також наявність інтерактивних програм) дозволяють досить швидко
перебороти заборони під час обговорення ряду тем, детабуювання
яких при спілкуванні в реальному житті буває важким або ж неможливим взагалі
(наприклад, питань, що стосуються сексу, моралі та ін.), створюють між
співрозмовниками атмосферу довіри й інтимності.
6. Недостатність інформації
про реальні якості співрозмовника, кількість
і спрямованість його віртуальних зв'язків, наділення його бажаними (уявними)
властивостями й достоїнствами, відсутність візуальної складової у спілкуванні
роблять партнера все привабливішим, дозволяючи вибудовувати його ідеальний
образ, який, завдяки відповідності всім критеріям іншого учасника, здатний
викликати в нього широкий спектр почуттів від зацікавленості й закоханості до
глибших емоцій.
Розвиток романтичних стосунків може призвести до виникнення потягу,
здатного, за несприятливих обставин, перейти в адикцію.
Формуванню
віртуальних залежних стосунків сприяють:
- відчуття
новизни;
- наявність інтриги через відсутність візуального контакту й повноти
інформації про співрозмовника;
- значна витрата особистого часу на листування у зв'язку зі збільшенням
обсягу й кількості повідомлень;
-
виникнення й наступне посилення інтересу до співрозмовника;
- ілюзії
духовної єдності з партнером;
-
самотність і сексуальна незадоволеність у реальному житті;
- втеча у
віртуальну реальність від проблем реального світу.
Спілкування в чатах, електронне
романтичне листування й заняття кіберсексом не
обмежують рамок взаємовідносин партнерів, які при обопільному бажанні сторін
можуть бути перенесені з віртуального світу в реаллайф.
Поява в текстах прямих або непрямих запитань про місце й умови проживання,
соціальне, сімейне й фінансове становищє, зовнішні
дані і стан здоров'я співрозмовника, а також прохання про надання фотографії
можуть свідчити про бажання партнера по листуванню перевести стосунки у
реальність.
Вплив особистісних інтерпретацій
у процесі листування (фантазування й домислювання про
зовнішні дані й особистісні характеристики партнера) можуть призводити до
свідомого викривлення з боку співрозмовників фактів реальної дійсності, що може
бути обумовлене як бажанням сподобатися й зацікавити партнера, так і острахом
розриву стосунків у випадку невідповідності ідеалам співрозмовника.
В результаті довірливих стосунків,
що сформувалися, відмова одного з партнерів обмінюватися фотографіями свідчить
про розбіжність зовнішності й, найімовірніше, інших даних про співрозмовника з
реальною дійсністю або про небажання з його боку девіртуалізації
стосунків. Чим вище рівень розбіжності образів реального й віртуального
партнерів, тим сильніше буде ступінь розчарування. Невідповідність очікуванням
при зустрічі в реалі або ініціювання розриву романтичних стосунків однією зі
сторін можуть призвести до виникнення почуттів ошуканості
та розчарування, а також негативної емоційної реакції, аж до депресивної або аутоагресивної. У 2006 році у США, в результаті невдалого
віртуального роману, який виявився розіграшем сусідів, покінчила з собою
13-літня Меган Мейєр. За
результатами розслідування М. Меган, яка
страждала через брак уваги з боку батьків, вступила в Інтернет-листування
із Джошем, який проявив до неї великий інтерес. 15
жовтня (після одного місяця Інтернет-листування) Джош повідомив про припинення листування з М. Меган, обвинувативши її в жорстокості. До цього часу
стосунки з новим знайомим набули для дівчинки-підлітка особливу значимість. 16
жовтня 2006 року, М. Меган вчинила самогубство,
повісившись у своїй спальні [15].
Спілкування в кіберпросторі сприяє появі в
учасників віртуального роману відчуття необразливості (наприклад, віртуальна
зрада не сприймається серйозно) і контрольованості того, що відбувається
(припинення контакту за бажанням), однак перервати виниклі стосунки буває
складно чи взагалі неможливо через психологічну залежність, яка сформувалася.
У віртуальних романтичних
стосунках потрібно враховувати:
- можливість негативних
наслідків, які віртуальний роман може спричинити сімейним й
інтимно-особистісним стосункам, та свій ступінь відповідальності перед реальним
і віртуальним партнерами;
- можливі ризики девіртуалізації стосунків (розчарування у партнері
внаслідок невідповідності реальній дійсності його ідеального віртуального
образу, що сформувався в результаті особистісних інтерпретацій в іншого
учасника);
- розчарування внаслідок
невідповідності критеріям партнера;
- розчарування в результаті
втрати ілюзії духовної єдності з партнером;
- небезпека приховання реальної
особистості партнера з метою переслідування ним своїх особистих цілей;
- небезпека протиправних дій
(шантаж, залучення в сексуальні стосунки неповнолітніх осіб та ін.);
- ризик розвитку адиктивної поведінки.
Кіберсексуальна залежність (Cybersexual
Addiction) - непереборний потяг до обговорення
сексуальних тем на еротичних чатах, відвідування порнографічних сайтів і заняття кіберсексом. На
думку Кемберлі Янг, кіберсексуальний потяг може бути симптомом, що свідчить про
наявність прихованих внутрішньосімейних проблем, які
існують задовго до того, як формувалася залежність [9]. До цих проблем автор
відносить:
- брак
спілкування;
-
сексуальну незадоволеність;
-
розбіжності в підходах до виховання дітей;
- відмова
від підтримки близьких (сім'ї, друзів);
- наявність
фінансових проблем.
Виникненню кіберсексуальної залежності, на нашу
думку, можуть сприяти:
·
порушення в комунікативній та інтимно-особистісній
сферах;
·
наявність комплексів (наприклад, викликаних дисморфофобією, соціофобією);
·
фінансово-побутові проблеми;
·
навчально-виробничі проблеми;
·
латентні залежності;
·
девіантна поведінка;
·
соматичні та психічні захворювання.
Короленко Ц.П. і Дмитрієва Н.В. (2000) описали фази формування
сексуальної адикції [2]:
·
Надпоглиненість
думками на сексуальну тематику, що носить обсесивний
характер. Сприйняття оточуючих через призму сексуальних об'єктів.
·
Фаза ритуалізації
поведінки з розробкою схем, що призводять до сексуальної реалізації, й
резервація з цією метою спеціального часу. Приховування від оточуючих своєї
діяльності.
·
Фаза компульсивної
сексуальної поведінки з явищами втрати контролю (що є властивою іншим
залежностям) над різними видами сексуальної активності. Спроби контролювати
власну поведінку є неефективними. Підвищується ризик розкриття діяльності,
зростає імовірність завдання собі психологічного або фізичного ушкодження.
·
Фаза катастрофи або розпачу,
що виникає внаслідок негативних наслідків викриття, покарання, захворювання та
ін. Характеризується посиленням негативних почуттів стосовно себе і появою аутоагресивних думок.
Через
деякий проміжок часу відбувається повторення циклу, що розвертається з фази компульсивної сексуальної поведінки.
Сексуальна
адикція характеризується формалізацією стосунків з
оточуючими. Найбільшої цінності набуває потреба в підтвердженні власної
сексуальної спроможності. Невдачі сексуального характеру сприймаються травматично й можуть призводити до виникнення аутодеструктивної поведінки та проявів агресії стосовно
оточуючих. Адиктивна сексуальна поведінка, що є одним
з видів нехімічної залежності, може поєднуватися з хімічною залежністю:
алкогольною, медикаментозною, наркотичною або залежністю від інших психоактивних речовин, яка може бути як спробою самоврятування адикта від
тривожних думок, так і каталізатором у реалізації його сексуальних дій. Менделевич В.Д. (2003) пише
про поєднання поведінкових адикцій з афективними, обсесивно-компульсивними розладами, розладами особистості,
неврозами й хімічними залежностями [6].
Комп'ютерні технології дають
можливість особам, що страждають на різні види латентних залежностей,
реалізувати свої адикції у віртуальному світі. Так,
комунікативні адикції (наприклад, гіпертовариськість,
псевдологічна поведінка та ін.) можуть знайти прояв у
спілкуванні на Інтернет-форумах, деякі сексуальні девіації – проявлятися у кіберсексуальних
стосунках і відвідуванні порнографічних сайтів [1].
Зручність і простота інтерактивних програм, тематична спрямованість
віртуальних серверів знайомств, сайтів та чатів створюють умови для заняття віртуальним сексом і
передумови розвитку адиктивної поведінки. Інтернет-користувачі чоловіки віддають перевагу перегляду
порнографічних зображень, а жінки - заняттю кіберсексом
(Young K.S., 1999). Інтернет-залежність
у 20% випадків супроводжує сексуальна адикція (Greenfield D.M., 1999) [10]. Невдачі сексуального
характеру сприймаються адиктами травматично,
викликаючи агресивну та аутоагресивну реакцію.
Проблеми інтимно-особистісного характеру, що виникають з вини адикту, можуть спровокувати гоміцидальні
та суїцидальні дії з боку осіб з його найближчого
оточення. Громадянин Ізраїлю Кохен намагався
покінчити з собою після вбивства дружини, яку він викрив у віртуальній зраді.
Убивство двох своїх маленьких дітей він пояснив небажанням «залишати їх у цьому
жорстокому світі». Перед здійсненням злочину Кохеном
були розіслані до засобів масової інформації листи зі скаргами на постійні
віртуальні зради дружини [14].
Особи,
що страждають на адикцію, припиняють будувати
стосунки з реальними людьми, присвячуючи весь свій вільний час спілкуванню з
віртуальними партнерами.
Про кіберсексуальну залежність можуть свідчити:
- поява нових віртуальних
знайомих і приховування від близьких факту спілкування з ними;
- потреба в потайності
(зміна паролів, таємні телефонні дзвінки);
- зміни в режимі сну (використання нічного часу для on-line сеансів або складання відповідей на листи віртуальних
партнерів);
-
брехня з
метою приховування рахунків Інтернет-провайдерів і
реального часу, який було проведено в Мережі Інтернет;
- ігнорування сімейних
обов'язків;
- зміни
в поведінці (on-line контакти використовують
переважно із сексуальною мотивацією; у кіберсексуальних
стосунках перевага віддається формам сексу, що раніше не були властиві
користувачеві у реальному житті; витрати на пошук партнера від 10 і більше
годин на тиждень);
-
залежність настрою від перебування у кіберпросторі;
-
втрата інтересу до сексу.
Близько 20% осіб, що страждають
на CSA, прагнуть перевести кіберсексуальні знайомства
у реальне життя. Треба враховувати імовірність небезпеки переведення деяких
стосунків з віртуального спілкування у площину реальних контактів. До них
належать: знайомства через Інтернет з метою пошуку партнера On
Night Stand; залучення
неповнолітніх у сексуальні стосунки; залучення через Мережу Інтернет до
діяльності, що носить протизаконний і протиправний характер.
Інтернет простір включає не
тільки реальних людей, але також складається з безлічі довільно сконструйованих
віртуальних особистостей. На думку ряду дослідників (Becker В.,
1997, Reid М., 1994), саме специфіка інтернет-середовища дозволяє користувачам керувати
враженням про себе [13] і реалізовувати ті сторони особистості, що не знайшли
застосування у реальному житті (Young К., 1997; Turkle S., 1997) [12,11].
Безумовно, для сором’язливих,
замкнутих, самотніх, осіб з обмеженими фізичними можливостями або тих, що
відчувають дефіцит спілкування у зв'язку зі специфікою їхнього місцезнаходження
(віддаленність місця проживання, невелика чисельність
населеного пункту проживання та ін.), Інтернет може бути єдиним джерелом
комунікації, який дозволяє їм створювати навколо себе альтернативний реальності
мікросоціум, що є недосяжним за різних обставин у
навколишньому житті. Але, попри широкі можливості, які Інтернет-простір
надає користувачам, варто враховувати, що Інтернет є допоміжнім інструментом у
встановленні й підтримці комунікативних зв'язків, а віртуальні види комунікацій
не виключають і не замінюють реального спілкування.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бугаева Н.М. Проблема компьютерной зависимости и её роль в развитии суицидального поведения.
//Актуальные проблемы психологии. Психологическая теория и технология обучения.
Киев, изд. „Милениум”, Т.VIII, выпуск.1, 2005,- 238 с.
2. Короленко Ц.П., Дмитриева Н.В. Социодинамическая
психиатрия. - М., Академический Проект, Екатеринбург, Деловая книга. - 2000. -
460 с.
3. Егоров°А.Ю. Нехимические
зависимости.- СПб.: «Речь».- 2007.- 190°с.
4. Котляров°А.В. Другие
наркотики или Homo Addictus: Человек зависимый.- М.: Психотерапия.- 2006.- 480 с.
5.
Лабунская В.А. / Экспрессия
человека: общение и межличностное познание.- Ростов-на-Дону., «Феникс», 1999.
6.
Менделевич В.Д. Наркозависимость и коморбидные
расстройства поведения. – М., МЕДпресс-информ. -
2003.- 328 с.
7.
“Мир Internet” #9(36) 1999, с. 13. Современное
убийство. http://www.inworld.ru/magazine/index.phtml?do=show_article&p+19437687
8. Психология и лечение зависимого поведения / Под ред. С. Даулинга / Пер. с англ. Р.Р. Муртазина.-
М.: Независимая фирма «Класс», 2007.- 232 с.
9. Старшенбаум Г.В. Аддиктология:
психология и психотерапия зависимостей.- М., изд. "Когито-Центр",
2005.
10.
Телекомпания Магнолия-ТВ, архив 20 ноября 2007 року. [http://magnolia-tv.com/news/2007-11-20/]
11.
Янг К.С.
Диагноз-Интернет-зависимость//Мир Интернет/2000.- №2, С.24-29.
12. Becker. B. To be in touch or
not? Some remarks on communication in virtual environments. 1997.
http://duplox.w2-berlin.de/docs/panel/becker.html
13.
14. Turkle S. Constructions and
reconstructions of self in virtual reality: Playing in the MUDs
// Culture of the Internet, pp. 143-155. Lawrence Erlbaum Associates, Inc.,
Publishers,
15. Young K.S. What makes the
Internet so addictive: Potential explanations for pathological Internet use?
Paper presented at the Annual Meeting of the American Psychological
Association,