Тарасова О.В. (Кривий Ріг)

 

ПСИХОЛОГІЧНІ засади розвитку професійного мислення учнів У НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ ПТНЗ гірничого профілю

 

В статье представлен теоретический обзор и анализ научной литературы по проблеме развития профессионального мышления в современной психологии, указаны психолого-педагогические условия и перспективы развития профессионального мышления учащихся в профессионально-технических учебных заведениях горного профиля.

Ключевые слова: профессиональное мышление, техническое мышление, техническое творчество, профессионально-технические учебные заведения горного профиля, решение учебных задач профессионального направления.

 

Theoretical survey and analysis of scientific literature is presented in the paper, dealing with professional thought development in modern psychology; psychological and pedagogical fundamentals of mining trade schools students’ thinking are discussed and characterized in the article.

Key words: professional thinking, technical thinking, technical creative activity, mining trade schools, professional instructional problems solving

 

Високий рівень професіоналізму робітника гірничого напряму пов’язаний із розвиненим професійним технічним, творчим мисленням і практичним інтелектом. Професійне мислення розвивається у процесі розв’язування задач професійного спрямування. Для фахівця гірничого напряму - це професійні технічні задачі, а для учня професійно-технічного навчального закладу гірничого профілю – навчальні задачі професійного спрямування з технічним змістом. Підготовка творчого фахівця у системі професійно-технічної освіти можлива за умов постійного, систематичного впровадження в навчально-виробничий процес ПТНЗ гірничого профілю різнопланових навчальних, зокрема навчально-творчих, задач професійного спрямування.

Отже, одна з основних цілей професійно-технічної освіти – формування професійного мислення як основи професійної творчої діяльності. Креативний, тобто творчий, новаторський навчально-виховний процес передбачає органічне поєднання змісту, форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, спрямований на розвиток схильностей майбутніх робітників гірничого профілю до дослідницької діяльності.

Однією із суттєвих проблем взаємозв’язку мислення та діяльності є вивчення мислення представників конкретних професій, оскільки це дозволяє визначити співвідношення загальних якостей мислення людини і його специфічних особливостей, обумовлених вимогами різних видів діяльності. Нечисленні наукові роботи рідше уточнюють специфіку тої чи іншої робітничої професії, ніж аналізують психологічну специфіку професійного мислення. Тому вивчення цього аспекту проблеми має велике практичне значення.

Дослідження особливостей мисленнєвих задач, які виникають у роботі фахівців, і закономірностей їх розв’язання дозволяє визначити шляхи впливу на процес формування професійного мислення, що тісно пов’язано із професійно-технічним навчанням. Це є характерним не тільки для професій, які прийнято пов'язувати з інтелектуальною діяльністю, а й для гірничих спеціальностей, для яких значимою є керована людиною взаємодія технічних засобів із предметними об’єктами, ручна праця і мислення слабко піддається вербалізації. Проте, кожна виробнича ситуація є своєрідною (часом небезпечною), що вимагає від робітника прийняття швидкого оптимального рішення. Тому вимоги до практичного інтелекту робітників гірничих спеціальностей високі.

У зв’язку із визначеними особливостями, мислення представників гірничих професій на сьогодні вивчено не достатньо. Окрім того, майже відсутні адекватні методи і методичні прийоми щодо їх дослідження.

Від рівня мисленнєвої діяльності, вміння вирішувати практичні завдання залежить продуктивність і якість праці робітника гірничого профілю. Основними етапами мисленнєвої діяльності у його роботі є:

-            планування і організація умов діяльності;

-            контроль за її виконання;

-            регулювання безперебійного робочого процесу;

-            усунення неполадок та аварійних ситуацій.

Різні види неполадок та несправностей трапляються з різною імовірністю – деякі часто, інші – рідко. Досвід роботи допомагає робітникові тільки в знаходженні несправностей, які трапляються часто. Однак бувають і такі, з якими робітник стикається тільки кілька разів у своєму житті. Саме такі неполадки чи екстремальні ситуації і є екзаменом на його кмітливість і творчий підхід до справи. Оскільки заздалегідь можна визначити тільки імовірну причину неполадок, то в процесі роботи може виявитися, що прийнята послідовність дій не є оптимальною. Це потребує своєчасного змінення плану, перебігу від одного варіанта розв’язання задачі до іншого, тобто потребує певної гнучкості та сміливості думки фахівця.

Найважливішою особливістю мислення практика є необхідність самостійного виділення проблемних ситуацій в потоці діяльності. «Саме їх виникнення, - пише В.В. Чебишева, - робітник повинен помітити, спостерігаючи за перебігом робочого процесу» [7, c.223]. У нашому дослідженні нас цікавили ті моменти в діяльності робітників гірничого профілю (прохідника, машиніста електровоза, машиніста екскаватора), які пов'язані з можливістю виникнення проблемної ситуації. Такі моменти Г.В.Личагіна називає «стимулюючими ситуаціями», вказуючи на ті ситуації, які вимагають від практика подальшого вирішення та можуть перетворитися у проблемні. Оскільки один із шляхів розвитку стимулюючої ситуації – перетворення її на проблемну (Ю.К.Корнілов), саме стимулююча ситуація представляє для нас інтерес як можливість наблизитися до мислення практика.

У професійній діяльності прохідника, машиніста електровоза чи екскаватора стимулюючими ситуаціями можна вважати, наприклад, несправності в роботі машин та устаткування, монтаж та демонтаж прохідницьких комплексів, планово-запобіжний ремонт забійного устаткування; проходка гірничих виробок у завалі, підіймання та ставлення електровоза і вагонів, які зійшли з рейок тощо. Отже, виникнення проблемності в діяльності робітників гірничого профілю переважно обумовлено такими причинами:

1.         Невідома причина неполадки.

2.         Невідомий спосіб ліквідації неполадки.

3.         Традиційний спосіб ліквідації неполадки не дає бажаного ефекту, тобто, несприятливий і неефективний у даній ситуації.

Безумовно, необхідність мислення може бути викликана і комбінацією декількох видів проблемності.

Окрім репродуктивних компонентів мисленнєва діяльність робітника гірничого профілю включає продуктивні компоненти розв’язання, до яких відноситься насамперед виділення проблемних ситуацій у потоці діяльності. Вони об'єднуються тим, що відповідають основній вимозі професійної діяльності до практичного мислення – спрямованості на реалізацію. Спрямованість на реалізацію пояснюється Ю.К. Корніловим як особливе ставлення суб'єкта практичного мислення до процесу і результату розв’язання задач. Отже, спрямованість на реалізацію – це особливе ставлення суб’єкта практичного мислення до процесу і результату розв’язання задач, яке пов’язано з необхідністю не тільки знаходження шляхів розв’язання, але і перетворення й реалізація знайденого рішення в життя [4].

Здійснивши психологічний аналіз професійної діяльності прохідника, машиніста електровоза та машиніста екскаватора, ми дійшли висновку, що професійне мислення відіграє значну роль і є необхідним для кваліфікованих робітників цих професій при розв’язанні професійних завдань. Тому для розвитку професійного мислення у навчально-виробничому процесі ПТНЗ необхідно активізувати пізнавально-практичну діяльність учнів, сформувати в них систему професійних знань, умінь та навичок, передбачивши передусім активний розвиток елементів творчості в їх трудовій діяльності. При цьому організація виробничого навчання повинна сприяти оволодінню учнями прийомами самостійного пошуку оптимальних способів розв’язання професійних задач, які відображатимуть специфіку професії прохідника, машиніста електровоза та машиніста екскаватора.

З метою виявлення рівня розвиненості професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю у Криворізькому технічному університеті на кафедрі інженерної педагогіки та мовної підготовки разом із Криворізьким міським методичним центром професійно-технічної освіти була створена науково-дослідна лабораторія, яка досліджує психологічні умови розвитку професійного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю. Наше експериментальне дослідження здійснювалося на базі професійно-технічних навчальних закладів гірничого профілю м. Кривого Рогу (Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей, Криворізький професійного гірничо-металургійний ліцей, Криворізький транспортно-металургійний ліцей, ПТНЗ №29). У дослідженні брали участь учні І, ІІ, ІІІ курсів гірничих спеціальностей: «Прохідник», «Машиніст електровоза», «Машиніст екскаватора».

З метою перевірки актуальності та доцільності впровадження нашої експериментальної методики у навчально-виробничий процес ПТНЗ на початку дослідження нами було проведене анкетування серед викладачів та майстрів виробничого навчання цих же професійно-технічних навчальних закладів (всього у ньому взяли участь понад 60 педагогів і майстрів виробничого навчання). Розроблена нами анкета була спрямована на визначення рівня усвідомленості педагогічними працівниками сутності професійної технічної творчості, умов та факторів розвитку професійного мислення, зокрема творчого мислення, визначення рівня готовності педагогічних колективів ПТНЗ до активізації професійної творчої діяльності учнів. Анкета містила 16 запитань. Наведемо деякі з них:

- Як Ви вважаєте, чи треба заохочувати учнів ПТНЗ до творчої діяльності? Будь ласка, обґрунтуйте свою думку.

- Як би Ви пояснили, що таке технічна творчість?

- Чи можна розвивати технічну творчість в учнів ПТНЗ гірничо-металургійного профілю? Будь ласка, обґрунтуйте свою думку.

- Які психолого-педагогічні методи розвитку творчої активності у процесі навчання Ви використовуєте?

- Як Ви оцінюєте такий метод, як розв’язання творчих технічних задач? Чи застосовуєте Ви у навчанні цей метод?

- Які методи розвитку творчого технічного мислення в учнів ПТНЗ гірничо-металургійного профілю Ви вважаєте найбільш ефективними?

- Як на Вашу думку, професійно-технічні навчальні заклади потребують розробки психолого-педагогічних рекомендацій щодо розвитку професійного мислення учнів?

У результаті обробки відповідей було виявлено, що понад 95% педагогів вважають, що необхідно залучати учнів ПТНЗ гірничого профілю до технічної творчості, але тільки близько 30% викладачів вказали, що проблема розвитку технічної творчості розв’язується в їхньому навчальному закладі успішно. Більшість викладачів (понад 68%) не уявляють за якими показниками оцінювати рівень професійного технічного мислення учнів. Понад 90% викладачів не змогли назвати жодного методу розвитку професійного творчого мислення у навчальній діяльності. І тільки біля 20% викладачів упроваджує у своїй практиці в навчально-виробничий процес метод розв’язання творчих технічних задач. Проте, 98% педагогів зазначили, що потребують методичних порад і рекомендацій щодо розвитку професійного технічного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ.

Отже, результати проведеного анкетування підтвердили положення про  актуальність нашого дослідження та доцільність розробки технології формування професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ гірничого профілю.

Досліджуючи психологічні умови розвитку професійного мислення учнів ПТНЗ гірничого профілю, ми розробили технологію, яка включає комплекс ускладнених навчально-контролюючих і навчально-творчих задач професійного спрямування, створених за допомогою програмного забезпечення, інструкції до їх розв’язання, методичні поради учням і працівникам професійно-технічних навчальних закладів. Сконструйована нами система навчальних задач професійного спрямування, на відміну від інших, ґрунтується на матеріалі зі спеціальної технології для спеціальностей гірничого профілю: «Прохідник», «Машиніст електровоза», «Машиніст екскаватора» та спрямована на формування професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ. Навчальні задачі професійного спрямування представлені як у текстовому варіанті, так і у вигляді комп’ютерної навчально-контролюючої програми, які доцільно використовувати як електронний навчальний посібник при вивченні спеціальних дисциплін.

Наведемо деякі з них:

Задача №1

Що називається шпуром?

+ штучна циліндрична заглибина в гірничій породі діаметром до 75мм і завглибшки до 5м;

- штучна циліндрична заглибина в гірничій породі діаметром до 75мм і завглибшки понад 5м;

 - штучна циліндрична заглибина в гірничій породі діаметром до 75мм і завглибшки до 3м;

 

 

 

Задача №2

Спробуйте зібрати розгортку та вкажіть правильну відповідь.

 

 

Задача №3

Якщо ліва шестірня повертає в указаному напряму, то в якому напряму буде повертатись права шестірня?

 

 

З метою розвитку професійного мислення, технічної творчості доцільно при вивченні спеціальних дисциплін у ПТНЗ пропонувати учням навчально-творчі задачі професійного спрямування, оскільки труднощі, пошуки і помилки супроводжують творчу діяльність. Зважаючи на це, нами розроблено комплекс навчально-творчих задач професійного спрямування, наприклад:

 

Задача №1

При вертикальному тиску оптимальна форма виробки для її стійкості склеписта.

Питання: яку форму доцільно використати, якщо гірський тиск інтенсивно проявляється зі сторони підошви?

 

 

Задача №2

Розробити технологію ремонту приводу шахтного електровоза К-14 в умовах діючого горизонту.

Питання: Як здійснити ремонт приводу при наявності оглядової ями? Якої потужності має бути підйомне обладнання? Чи треба вимкнути електричне тягове двигуна?

 

Задача №3

Вкажіть послідовність перевірки стану стінок ковша і зварного з’єднання. Якими будуть Ваші дії під час виявлення дефектів

 

заміни передньої стінки ковша?

 

 

Для подальших досліджень з цієї проблеми нами розроблено навчальний посібник: «Навчальні задачі професійного спрямування у підготовці учнів ПТНЗ гірничого профілю», якому надано гриф МОН України. Цей посібник містить методичні рекомендації учням та поради викладачам, пам’ятки щодо використання навчально-контролюючих і навчально-творчих задач професійного спрямування, методику організації та проведення занять з використанням цих фахових задач, технологію роботи з комп’ютерною програмою, правила охорони праці тощо.

Активізації і розвиткові професійного мислення учнів у навчально-виробничому процесі ПТНЗ сприяє використання тренінгових занять зі спецдисциплін гірничого напряму із використанням тестових і творчих задач професійного спрямування.

Творчий тренінг – це система спеціальних занять зі спецдисциплін, на яких створюються сприятливі психологічні умови для реалізації творчого потенціалу учнів, їх розвитку і засвоєння прийомів творчої діяльності. Одне з основних завдань проведення тренінгу – це стимулювання інтересу учнів до проблеми, для вирішення якої необхідне набуття знань і умінь, та розв’язання цієї проблеми через практичне застосування набутих знань. Творчий тренінг завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів протягом певного проміжку часу. Він передбачає використання різноманітних прийомів і засобів навчання та інтегрування різних знань.

Іноді умови не дозволяють використовувати тренінгове заняття в повному обсязі як форму організації навчально-виробничого процесу ПТНЗ. У такому разі доцільно на заняттях використовувати елементи тренінгу, на що достатньо відводити 10 - 15 хв. кожного заняття.

Організація навчально-виробничого процесу під час творчого тренінгу характеризується орієнтацією на активні види діяльності учнів і, відповідно, чітким розподілом часу. Педагоги менше говорять, менше дають інформації монологічним способом, менше організовують демонстрування способів виконання дій і рідко розв'язують завдання замість учнів. Вони намагаються зрозуміти, як саме, яким чином учні дійшли до певного висновку, розв'язання, оцінки. Викладачі більше запитують і менше пояснюють, при цьому частіше ставлять відкриті запитання, провокуючи учнів на відхід за межі стандартної відповіді. Окрім того, на заняттях викладачеві бажано створити ігрову атмосферу, спрямовану на комфортне спілкування, впевненість у своїх силах, творчих можливостях. Отже, діяльність педагога щодо активізації та розвитку професійного творчого мислення учнів ефективна тоді, коли він створює у групі психологічну атмосферу дозволеності, відкритості, гри і спонтанності, невимушеності, взаємної довіри.

Під час тренінгу спеціально організована взаємодія в групах знімає внутрішню напругу учасників, звільняє їх емоційну сферу від страхів і, як наслідок, інтелект - від стереотипів мислення, підвищує інтелектуальну активність кожного. Все це сприяє виникненню оригінальних ідей, творчому прориву, зльоту натхнення. Саме при такій організації навчання, в умовах продуктивної взаємодії, актуалізується й осмислюється власний досвід, здійснюється взаємне інтелектуальне збагачення, набуваються життєві знання. Творчий тренінг забезпечує створення умов для поглибленого засвоєння учнями знань зі спецдисциплін гірничого напряму, сприяє формуванню вміння обґрунтовувати свої думки, погляди.

У процесі виховання творчого начала важлива роль належить викладачеві, який здатний спрямувати учнів на шлях пошуків, допомогти їм увійти в атмосферу творчості, в коло ідей, робота над якими розкриває широкі можливості для самостійного пошуку і нових знахідок.

Кожен викладач ПТНЗ повинен знати, що від уміння зацікавити спеціальною дисципліною, яка вивчається, багато в чому залежить успіх заняття. Адже інтерес є важливим фактором розвитку особистості учня в цілому, і зокрема його творчих здібностей. Прагнучи розвивати професійне мислення, творчі здібності учнів, викладачеві ПТНЗ варто звернути увагу на психологічно значущі положення:

1. Бажано враховувати такі характеристики як вік, стать, індивідуально-психологічні особливості кожного учня (мислення, уяви, уваги, пам’яті, емоційний стан). Для цього до початку проведення навчально-тренінгових занять необхідно, по можливості, з’ясувати психологічну готовність учнів до технічної діяльності, їх самооцінку.

2. Необхідно враховувати специфіку дисципліни і теми, що вивчається. Водночас розвивати пізнавальний інтерес до спеціальної дисципліни.

3. Заздалегідь опрацьовувати використання різних видів запитань, якими можна активізувати учнів у випадку пасивності, невпевненості.

4. Під час проведення навчально-тренінгових занять підбадьорювати учнів, налаштовувати на успіх, удачу, залучати до активної роботи усіх учасників. Кожен учень повинен вірити в можливість знайти правильне, цікаве, творче рішення.

5. Будуючи спілкування і взаємовідносини під час тренінгу, кожен учасник повинен зважати на інтереси, цінності, почуття, переживання інших.

6. Бажано проявляти зацікавленість до кожного без винятку учасника тренінгу та відмічати будь-які позитивні зміни. Бажано заохочувати ініціативу та самостійність учнів.

Отже, проблема підготовки фахівців гірничого профілю на різних рівнях навчання, зокрема в професійно-технічних навчальних закладах, буде успішно вирішуватися за умов, якщо у процесі навчальної діяльності навчити учнів самостійно розв’язувати навчальні задачі професійного спрямування, які відповідають даній спеціалізації, замість заучування стандартних засобів розв’язання окремих технічних завдань. Окрім того, уміння розв’язувати фахові задачі надасть можливості учневі ПТНЗ самостійно, без додаткового навчання опанувати зразки нової техніки, сприятиме збагаченню практичного досвіду фахівця та оволодінню професійною майстерністю.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Алексеев Н.Г. Формирование осознанного решения учебной задачи // Логика и педагогика. – М., 1968. – С.369-398.

2.     Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. – М.: Педагогика, 1990. - 184 с.

3.     Баталов А.А. Понятие профессионального мышления: методологические и идеологические аспекты. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1985. – 231 с.

4.     Корнилов Ю.К. Психологические проблемы понимания / Понимание как познание, как вид мышления, понимание в производственной деятельности: Учебное пособие. – Ярославль: Ярославский университет, 1979. – 80 с.

5.     Тихомирова Л.Ф. Развитие интеллектуальных способностей школьника. - Ярославль: Академия развития, 1997. – 240 с.

6.     Учебный материал и учебные ситуации / Под ред. Г.С. Костюка, Г.А.Балла. – К.: Радянська школа, 1986. - 144 с.

7.     Чебышева В.В. Психология трудового обучения. – М.: Просвещение, 1969. – 303 с.