РЕКОМЕНДАЦІЇ IХ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ «ВІРТУАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ»

З 25 вересня по 25 жовтня 2021 року була проведена IХ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми», присвячена 30-річчю незалежності України. Тези доповідей опубліковано на сайті лабораторії за електронною адресою https://www.newlearning.org.ua/content/opublikovano-tezy-ix-mizhnarodnoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi-virtualnyy.  Опубліковано загалом 35 тез учасників конференції, з них 3 – англійською мовою. Обговорення велося в групі лабораторії у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/groups/lsitn/). Під час проведення віртуальної науково-практичної конференції була відзначена активність її учасників з приводу опублікованих тез доповідей: на підняті концептуальні теми формулювалися нові питання, надавалися відповіді, публікувалися коментарі та розмірковування. Обговорення проходило активно і плідно.  Кількість коментарів в обговоренні – 82  із загальним охопленням публікацій – 1055.

У віртуальному форматі проведення конференції проаналізовані актуальні та важливі психологічні питання сучасного українського суспільства, зокрема, пов’язані з його цифровізацією, дистанційним навчанням, карантином через пандемію коронавірусу, проаналізовано психологічну модель суб’єктності, обговорено природу психологічних механізмів суб’єктної активності та розвитку, розглянуто стратегії наративного конструювання досвіду особистості, проаналізована наративна компетентність користувачів популярних соціальних мереж, піднята проблема розвитку здатності особистості до інтерпретації особистого досвіду та психологічної допомоги читачеві медіатекстів,  розглянуто проблему компетентнісного підходу до професійно-психологічного відбору спеціалістів Збройних сил України. Обговорено проблему формування і розвитку віртуальних освітніх середовищ, становлення професійної суб’єктності у віртуальному просторі, розглянуто актуальні проблеми цифровізації української освіти, психологічні  особливості праці і навчання дорослих у дистанційному та  змішаному  форматах. Проаналізовано специфіку мотивів користування інтернетом у студентському віці, зроблено акцент на дослідженні процесу соціальної ідентичності у віртуальному просторі.

Обговорено проблему використання інтернет-ресурсів для навчання основам психологічної експертизи електронних підручників для НУШ, психологічні особливості педагогічної взаємодії у віртуальному освітньому просторі, обговорено специфіку дослідження творчого мислення учнів молодшого шкільного віку,  розкрито особливості виконання творчих завдань студентами з різним ступенем залученості до Інтернет-середовища та оцінювання освітньої діяльності навчального закладу методом онлайн анкетування, доведена необхідність імплементації європейських цінностей в процесі технологізації дистанційного навчання в умовах інклюзивного суспільства, зазначені психологічні особливості педагогічної взаємодії у віртуальному освітньому просторі, проаналізована автоматизована система оцінювання професійної придатності курсантів закладів вищої освіти МВС України, визначені вимоги до військовослужбовця збройних сил України для зарахування на курс підготовки бойового медика.

Показані особливості роботи сучасного психолога он-лайн, обговорено проблему кіберхондрії як соціально-психологічного явища у сучасному суспільстві, зроблено аналіз особливостей дистанційного психологічного супроводу осіб із психічними розладами в умовах карантину, відзначені досягнення у розвитку глухих дітей завдяки новітнім технологіям відновлення враженого слухового сприймання, обговорені особливості усвідомлення художніх текстів учнями з порушенням слуху, приділена увага актуальній проблемі розвитку і психологічної підтримки людей похилого віку.

Конференція рекомендує:

1. Практичним працівникам системи середньої  і вищої освіти, практичним психологам і консультантам  використати матеріали конференції для вдосконалення психолого-педагогічних підходів до дистанційної освіти.
2. У наукових і прикладних дослідженнях взяти до уваги, що цифровізація суспільства в Україні висуває серйозні вимоги до цифрової трансформації системи освіти і науки. Необхідним є проєктування і створення глобального віртуального освітнього простору, який включатиме як комплексну цифровізацію очного, офф-лайнового навчання, так і  науково обгрунтовану систему навчання дистанційного. При цьому тільки адекватне поєднання цих двох напрямків на всіх освітніх рівнях дозволить українській освіті встигнути за світовими тенденціями і забезпечити ефективне вирішення проблеми конкурентноздатності української науки і промисловості на світовому ринку.
3. Приділити серйозну увагу дослідженням проблеми дистанційної професійної діяльності, її переносу у віртуальний формат, оскільки в зв’язку з бурхливим розвитком комп’ютерних технологій   та з пандемічними карантинними проблемами дистанційний формат різноманітних професійних діяльностей отримав широкого розповсюдження.
4. Впровадити у суспільне життя методичні, психолого-педагогічні тощо рекомендації з інформаційної психогігієни; розробити та запустити для широкого загалу навчальні проєкти з медіа грамотності та критичного мислення, в тому числі онлайн і дистанційно, з метою нейтралізації негативного психологічного впливу з боку ЗМІ та соцмедіа, зменшення рівня стресу та поліпшення благополуччя країни.
5. Звернути особливу увагу на необхідність інтеграції університетів України в світові процеси для науковоосвiтнього, особистісного й організаційного потенціалу ЗВО на індивідуальному, інституціональному й системному рівнях щодо вирішення проблеми оптимізації та інтенсифікації формування технічної, іншомовної тощо професійної компетентності в епосі діджиталізації
6. Визнати як вартий на увагу, вивчення та розвиток компетентнісний підхід до професійно-психологічного відбору спеціалістів Збройних сил України, зокрема необхідність акцентів на таких складових, як актуальна військово-професійна компетентність спеціаліста; ефективність засвоєння ним попередніх навчальних програм; дійсна, а не декларативна мотивованість до професійного зростання в обраному напрямку; командирський та інструкторський потенціал.
7. Відзначити актуальність створення програм розвитку кар’єри військовослужбовців Збройних сил України, які посідають як командні, так і інструкторські сержантські посади; визнати за доцільне створення системи супроводу їхньої військово-професійної кар’єри з метою як підвищення рівня компетенцій, так і подовження загального терміну військової служби.
8. Звернути увагу на необхідність створення й впровадження сучасних механізмів компенсації недостатньо розвинених слухових функцій, зокрема, використання інформаційно-комунікаційних технологій, з метою їх оптимізації для інтеграції людей з зазначеними особливостями в українське суспільство.
9.  Звернути особливу увагу на систему психологічної підтримки людини у період старіння та старості з метою повного розкриття кращих рис її людського потенціалу.