Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України
Ви тут:

Запрошуємо взяти участь у наших безкоштовних дистанційних тренінгах: http://moodle.newlearning.org.ua/

Готується до друку черговий номер електронного наукового фахового видання ЛСІТНЖурнал є наукометричним (база даних Index Copernicus International). Додатково, статті журналу індексуються у Google Scholar. Статті приймаються до 01 червня 2018 року (черговий номер)вітаються англомовні.

МОЖЛИВОСТІ ГРУПОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ МОЛОДІ

УДК 159.9:004.738.5 Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії нових інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Анотація

Можливості психологічного впливу групової психологічної роботи, що нині активно поширюється в світі загалом і в Україні зокрема, на психологічний стан тих, хто навчається, повинні бути досліджені та описані. Мета дослідження – виявлення ефективності психологічного впливу групової психологічної роботи для оптимізації психологічного стану молоді. Основними методами дослідження є теоретичний аналіз найбільш сучасних наукових джерел з відповідної тематики, проведення групової психологічної роботи і аналіз отриманих результатів з використанням методів математичної статистики. Доводиться, що групова психологічна робота є ефективною і має значні можливості для оптимізації психологічного стану молоді.

Ключові слова: групова психологічна робота, мережа Інтернет, особистість.

Назар Максим Николаевич, кандидат психологических наук, старший научный сотрудник лаборатории новых информационных технологий обучения Института психологии имени Г.С. Костюка   НАПН Украины

ВОЗМОЖНОСТИ ГРУППОВОЙ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ РАБОТЫ ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ МОЛОДЁЖИ

Аннотация

Возможности психологического воздействия групповой психологической работы, которая в настоящее время активно распространяется в мире в целом и в Украине в частности, на психологическое состояние обучающихся, должны быть исследованы и описаны. Цель исследования – выявление эффективности психологического воздействия групповой психологической работы для оптимизации психологического состояния молодёжи. Основными методами исследования являются теоретический анализ современных научных источников по соответствующей тематике, проведение групповой психологической работы и анализ полученных результатов с использованием методов математической статистики. Доказывается, что групповая психологическая работа эффективна и обладает значительными возможностями для оптимизации психологического состояния молодёжи.

Ключевые слова: групповая психологическая работа, сеть Интернет, личность.

Nazar M.N.

POTENTIALS OF INTERNET-TRAININGS FOR THE STUDENTS’ PSYCHOLOGICAL STATE OPTIMIZATION

Possibilities of  group psychological work’s psychological influence which presently actively spread in the world on the whole and in Ukraine in particular, on the young people psychological state, must be investigated and described. A research purpose is an exposure of efficiency of group psychological work’s psychological influence for young people’ psychological state optimization. The basic methods of research are theoretical analysis of modern scientific sources on the proper subject, leadthrough of group psychological work and analysis of the got results with the use of mathematical statistics’ methods. Proved, that group psychological work is effective and possesses considerable possibilities for young people’ psychological state optimization.

Keywords: group psychological work, Internet, personality.

 

Постановка проблеми. Серед досліджень впливу користування мережею Інтернет та інтернет-комунікацій на психіку людини все більшого значення набувають дослідження можливостей групової психологічної роботи, що проводиться онлайн і стає достатньо популярним психологічним інструментом у наш час. Разом з тим, позиції різних авторів щодо відповідних можливостей, ефективності та доцільності групової психологічної роботи або можливих сфер застосування розходяться між собою, іноді викликаючи активні дискусії у віртуальному середовищі. Таким чином, необхідними виступають змістовний теоретичний аналіз і емпіричне дослідження відповідної проблеми.

Увиразнюючи невирішені раніше частини загальної проблеми здійснення психологічної допомоги, підтримки та психопрофілактики через мережу Інтернет, потрібно відзначити можливості, психологічну специфіку і особливості групової психологічної роботи з молодими користувачами мережі Інтернет, які навчаються у ВНЗ, що складає з себе проблему, яка досліджена вкрай недостатньо.

Метою роботи є розкриття можливостей групової психологічної роботи для оптимізації психологічного стану молоді.

Завданнями дослідження є: 1) теоретичний аналіз специфіки здійснення групової психологічної роботи; 2) реалізація експерименту, що ґрунтується на створенні відповідної методичної програми та організації інформаційно-технічних умов для проведення групової психологічної роботи, спрямованої на оптимізацію психологічного стану – показників інтернет-залежності, агресивності, депресивності та інтенсифікацію процесів самоактуалізації серед молоді, представники якої є постійними користувачами інтернет-сайтів; 3) аналіз результатів емпіричного дослідження з використанням методів математичної статистики та оцінка можливостей групової психологічної роботи.

Підходи і висновки різних дослідників групової психологічної роботи з приводу оцінки її результативності часто розходяться. Так, розглядаючи можливості рішення проблем психологічного плану, з якими стикається чи не щодня значна кількість людей, у формі психологічного консультування онлайн чи групової психологічної роботи, В. Ценьов відзначає: «В більшості випадків до психічної хвороби (і, відповідно, до психіатра) справа не доходить, а ось поліпшити своє психологічне самопочуття – це актуально практично для кожного. Тому варто спробувати звернутися до віртуального психолога, попросити у нього допомоги, підтримки і поради. Це може виявитися воістину неоцінимою знахідкою для виправлення більшості скрутних життєвих ситуацій». Аналогічне стосується і групової психологічної роботи онлайн [14].

Дійсно, зараз в Інтернеті стає дуже багато психологічних ресурсів, на яких можна поставити психологу запитання, що хвилює людину, прямо на сайті, або написати йому електронного листа, або навіть зв’язатися з ним за допомогою ICQ (система передачі миттєвих повідомлень онлайн), або ж прийняти участь в інтернет-тренінгу з допомогою електронної пошти чи на форумі. [5] [7] [3]

Деякі інші автори [2] [11] категорично не приймають проведення групової психологічної роботи, як і консультування онлайн. Особливе це стосується випадків зняття інтернет-залежності через саму Мережу. Так, В.В. Павловський [12] стверджує, що тільки реалістичністю можна лікувати віртуальну реальність, а віртуальне консультування та інтернет-тренінги здатні знов «прив’язати» психологічний стан людини до віртуальної реальності.

Існують і більш стримані позиції щодо інтернет-тренінгів як однієї з форм групової роботі та інтернет-спілкування [16] [13] [12]. Так, Robert C. Hsiung [16] досліджує приклади психологічного консультування онлайн і групової роботи в Мережі, розглядає їхні принципи, а також аналізує «клінічний потенціал Інтернету» для роботи психолога (тобто можливості психотерапії клінічних випадків через віртуальну реальність Мережі), приходячи до висновку про його існування та певні можливості реалізації.

Ще один дослідник психології Інтернету С.В. Коловоротний [6] погоджується з тим, що використання віртуальної реальності Інтернету цілком можливо в психотерапії, але тільки під спостереженням фахівців, за допомогою спеціально розроблених методик і комп’ютерних програм. Стверджується, що є сенс посилено працювати в цьому напрямі, оскільки можливість моделювання реальності, що надається сучасними інформаційними технологіями, цілком може бути використана в цілях психологічної терапії та профілактики різних психологічних порушень; наголошується на актуальних можливостях використання мережі Інтернет та інтернет-комунікації для психопрофілактики, психологічного консультування та інтернет-тренінгів [15] [4] [10].

О.І. Львова та І.О. Рязанцева [9] відзначають, що доступність і популярність інтернет-технологій дозволяють психологічним службам розширювати форми їхньої роботи, тим самим, збільшуючи можливості доступу населення до психологічної допомоги. В даний час, на їхню думку, інтернет-технології все ще недостатньо використовуються для психотерапевтичної практики. Так, можна відзначити, що якщо психологічне інтернет-консультування в тому або іншому вигляді (консультування онлайн, дистанційне консультування) вже присутнє в Інтернеті, то ще один, поки мало розроблений напрям психологічної допомоги і особистісного зростання – інтернет-тренінги, використовується недостатньо широко, а можливості його дії на психологічні стани частіше за все психологами недооцінюються. Підкреслюється, що комплексний аналіз результатів роботи інтернет-тренінгу дозволяє зробити однозначний висновок про те, що на сьогодні можливе проведення групової психологічної роботи в Інтернеті за наступних умов: наявність спеціально організованого сайту, наявність технічної підтримки під час здійснення інтернет-тренінгу, певний рівень комп’ютерної письменності учасників інтернет-тренінгу, високий рівень професіоналізму ведучого в області практичної роботи. [9] [8]

Для проведення емпіричного етапу дослідження була необхідна участь у ньому постійних користувачів інтернет-сайтів – студентів вищих навчальних закладів. Технологія залучення учасників до експерименту була наступною: студентам пропонувалося прийняти участь в серії інтернет-тренінгів на добровільних засадах, використовуючи мотивацію самопізнання та самовдосконалення (була надана інформація про те, що участь в груповій психологічній роботі дозволить покращити психоемоційний стан, самоусвідомлення, поліпшить навички самоконтролю, управління внутрішнім емоційним станом і самопочуттям, розкриє нові особистісні потенціали розвитку та самореалізації). Автори інтернет-сайтів участі в інтернет-тренінгах не приймали, адже було необхідно дослідити ефективність здійснення групової психологічної роботи, що потребувало порівняння результатів дослідження, отриманих окремо у авторів та у постійних користувачів їхніх інтернет-сайтів.

Всього в інтернет-тренінгах прийняли участь 86 постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів. Необхідно відзначити високу мотивацію учасників до участі в груповій психологічній роботі, що проявилася в регулярній електронній кореспонденції з ведучим, в якій, зокрема, запитувалося, коли розпочнеться наступний етап, як він буде проходити, яким чином можна прийняти участь в тренінгах, чи дозволяється в них прийняти участь друзям і родичам тощо. Така висока мотивація може бути пояснена як безкоштовним характером відповідної групової психологічної роботи на фоні аналогічних, але комерційних (платних) проектів, так і прагненням учасників до самопізнання і самовдосконалення, адже, в основному, саме такі учасники з самого початку цілеспрямовано брали участь у дослідженні (інші «відсіялися» на різних його етапах, отже, від них ми не змогли отримати всю необхідну для нас інформацію і тому вони не були включені до загальної вибірки, результати якої статистично оброблялися).

Серія інтернет-тренінгів складалася з трьох тренінгів: 1) з нейтралізації агресивності та депресивності (7 днів), 2) з нейтралізації інтернет-залежності (5 днів), 3) з самоактуалізації (8 днів), з перервою в один день між кожними двома тренінгами. Через тиждень після завершення серії інтернет-тренінгів проводилося завершальне дослідження всіх учасників експерименту (11 авторів інтернет-сайтів і 86 постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів) з використанням всієї сукупності задіяних методик дослідження: шкали інтернет-залежності А.Є. Жичкіної, тесту інтернет-залежності Кімберлі Янг (виконаного і адаптованого В.О. Буровою), тесту Ассінгера, опитувальника К. Томаса, методики визначення рівня депресії В.О. Жмурова, шкали самоставлення Зунга, опитувальника САМОАЛ (використовувалися шкали компетентності та підтримки) і опитувальника креативності Джонсона (для діагностики креативності як одного з необхідних і характерних показників особистісної самоактуалізації).

Проведення серії інтернет-тренінгів з постійними користувачами інтернет-сайтів відбувалося з допомогою пересилки необхідних електронних матеріалів, що здійснювалася вранці кожного дня.

Емпіричне дослідження, що представляло з себе серію з трьох інтернет-тренінгів, здійснювалося на протязі 22 днів (20 днів – власне тренінги і 2 дні – перерва між тренінгами); після цього йшов тиждень часового проміжку для адаптації та стабілізації психологічних змін, що відбулися з учасниками, у їхньому повсякденному житті, і три дні – дослідження з допомогою вказаних вище 8 методик, що дозволили виміряти психологічні показники агресивності, депресивності, інтернет-залежності та самоактуалізації.

В результаті емпіричного дослідженні отримані дані аналізувалися з допомогою методів математичної статистики для виявлення наявності чи відсутності істотних змін між психологічними показниками рівнів інтернет-залежності, агресивності, депресивності та самоактуалізації, що були присутні у постійних користувачів інтернет-сайтів (студентів вищих навчальних закладів) до і після проведення серії інтернет-тренінгів. Також аналізувалися зміни кореляцій між психологічними показниками авторів інтернет-сайтів і постійних користувачів відповідних інтернет-сайтів до і після проведення серії цих інтернет-тренінгів.

Таким чином, була описана реалізація, надані та проаналізовані результати емпіричного дослідження, що ґрунтувалося на створенні відповідної методичної програми та організації інформаційно-технічних умов для проведення групової психологічної роботи, спрямованої на оптимізацію психологічних показників інтернет-залежності, агресивності, депресивності та інтенсифікацію процесів самоактуалізації серед молоді – студентів вищих навчальних закладів, які є постійними користувачами інтернет-сайтів і представляють певну стабільну вибірку.

Була проведена серія необхідних інтернет-тренінгів, а результати, отримані під час їхнього проведення, були проаналізовані. Також була оцінена ефективність здійснених інтернет-тренінгів.

Було виявлено, що групова психологічна робота ефективно змінює психологічний стан постійних користувачів інтернет-сайтів, адже кореляція відповідних показників у користувачів і авторів інтернет-сайтів після проведення групової психологічної роботи стала значно нижчою. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликало певні зміни психологічного стану у тих, хто їх проходив, тобто у постійних користувачів інтернет-сайтів, тоді як автори інтернет-сайтів були позбавлені такої можливості.

Аналіз результатів експерименту довів, що подібні зміни кореляцій спостерігаються у переважної більшості досліджуваних. Групова психологічна робота, спрямована на оптимізацію показників інтернет-залежності, а також на зростання показників самоактуалізації, продемонструвала свою високу ефективність, тоді як груповій психологічній роботі, спрямованій на оптимізацію показників агресивності та депресивності, була характерна, скоріше, середня ефективність.

При аналізі даних, отриманих за всіма методиками дослідження, було виявлено, що у переважної більшості учасників після участі в груповій психологічній роботі помітно знизилися показники агресивності, депресивності, інтернет-залежності, покращилися показники рівня самоактуалізації.

Групова психологічна робота ефективно змінює особливості психологічного стану постійних користувачів інтернет-сайтів, адже за результатами факторного аналізу кореляція даних за останній часовий зріз була нижчою за кореляції даних попередніх часових зрізів. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликало певні зміни психологічного стану у досліджуваних, тоді як на попередніх етапах дослідження ці зміни не були викликані і кореляції даних були вищими.

Результати проведеного факторного аналізу показали, що за більшістю методик дослідження спостерігається зниження кореляції даних за останній часовий зріз, причому за тестом на інтернет-залежність (переклад тесту К. Янг, виконаний і адаптований В.О. Буровою), за тестом агресивності А. Асингера, за тестом самоактуалізації (САТ) (шкала компетентності у часі) і за тестом самоактуалізації (САТ) (шкала підтримки) відбувається значне зниження відповідної кореляції. Незначне зниження кореляції спостерігається за шкалою інтернет-залежності А.Є. Жичкіної, за шкалою суперництва в опитувальнику агресивності Томаса (в інтерпретації Є.Б. Моргунова), за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова і за опитувальником креативності Джонсона. За тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) спостерігається незначне підвищення кореляції.

За результатами факторного аналізу було доведено, що у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів найбільш ефективною групова психологічна робота виявилася для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання, достатньо ефективною – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності та агресивності, найменш ефективною – для оптимізації психологічних показників депресивності. Оскільки за методикою диференційної діагностики депресивних станів В.О. Жмурова і за тестом депресії Зунга (в адаптації Т.І. Балашової) у змінах відповідних кореляцій були виявлені протилежні тенденції, проблема ефективності групової психологічної роботи для оптимізації психологічних показників депресивності потребує подальших досліджень.

За результатами кластерного аналізу групова психологічна робота виявилася ефективною і такою, що створює значимі зміни у психологічному стані досліджуваних, адже кластер, відповідний останньому часовому зрізу, частіше за все виступає найвіддаленішим від усіх інших. Це пояснюється тим, що проведення інтернет-тренінгів викликало певні зміни психологічного стану у досліджуваних (останній часовий зріз), тоді як на попередніх етапах дослідження ці зміни не були викликані і кореляції даних були вищими, тобто відповідні кластери є більш наближеними один до одного.

Так, за даними кластерного аналізу можна зробити висновок про те, що у середовищі постійних користувачів інтернет-сайтів дуже ефективною групова психологічна робота виявилася для сприяння процесів самоактуалізації та особистісного зростання, достатньо ефективною – для оптимізації психологічних показників інтернет-залежності та депресивності; щодо ефективності групової психологічної роботи для оптимізації психологічних показників агресивності отримані суперечливі дані, тому відповідна проблема повинна бути більш ґрунтовно досліджена у майбутньому.

Отже, є достатні підстави стверджувати, що групова психологічна робота має ґрунтовні можливості для здійснення себе як ефективного засобу зміни та оптимізації психологічного стану молоді, представники якої є постійними користувачами інтернет-сайтів.

 

  1. Список використаних джерел

1. Арефьев П. Психические расстройства будут лечить с помощью виртуальной реальности [Електронний ресурс] / Павел Арефьев // Компьюлента. - 2002. - Режим доступу : http://www.compulenta.ru/2002/6/28/31523

2. Гудимов В. В. Стресс, игра и смысл [Електронний ресурс] / Гудимов В. В. - М. : МГУ, 2003. - Режим доступу : http://www.library.by/portalus/modules/psychology/readme.php?subaction=s...

3. Зубарев Е. Ю. Приключенческие компьютерные игры в работе психолога [Електронний ресурс] / Евгений Юрьевич Зубарев. - Саратов : СГУ, 2002. - Режим доступу : http://www.library.by/portalus/modules/psychology/readme.php?subaction=s...

4. Иванова Н. А. Обучение иностранному языку на базе современных инфокоммуникационных технологий [Електронний ресурс] / Иванова Н. А. // Новые инфокоммуникационные технологии в социально-гуманитарных науках и образовании: современное состояние, проблемы, перспективы развития : междунар. интернет-конф., 15 янв. – 29 марта 2002 г. : материалы конф. - М. : Ин-т «Откр. об-во» : Логос, 2003. - Режим доступу : http://www.auditorium.ru/aud/v/index.php?a=vconf&c=getForm&r=thesisDesc&...

5. Кабырский В. Г. Азартный Интернет [Електронний ресурс] / Кабырский В. Г. // KM.RU: Здоровье. - 2001. - Режим доступу : http://www.km.ru/magazin/view.asp?id=DA8058C0A6CE4BBA8DEF314CCAA557D3

6. Коловоротный С. В. Суггестивный фактор в работе систем виртуальной реальности [Електронний ресурс] / Коловоротный С. В. - Одесса : ОНУ, 2001. - Режим доступу : http://www.library.by/portalus/modules/psychology/readme.php?subaction=s...

7. Костинский А. Существует ли Интернет-зависимость? [Електронний ресурс] / Костинский А. - М. : МГСУ, 2004. - Режим доступу : http://www.library.by/portalus/modules/psychology/readme.php?subaction=show full&id=1106584319&archive=&start_from=&ucat=15&category=15

8. Костинский А. Так ли опасны жесткие компьютерные игры? [Електронний ресурс] / Костинский А. - М. : МГСУ, 2004. - Режим доступу : http://www.library.by/portalus/modules/psychology/readme.php?subaction=s...

9. Львова А. И. Интернет-тренинг как новая возможность групповой психологической работы [Електронний ресурс] / Львова А. И., Рязанцева И. А. - М. : МГУ, 2004. - Режим доступу : http://flogiston.ru/articles/netpsy/inet_training

10. Морозов И. Л. Автономные виртуальные коммуникационной системы как способ активизации научно-творческой социосреды в малых и средних городах России [Електронний ресурс] / Морозов И. Л. // Новые инфокоммуникационные технологии в социально-гуманитарных науках и образовании: современное состояние, проблемы, перспективы развития : междунар. интернет-конф., 15 янв. – 29 марта 2002 г. : материалы конф. - М. : Ин-т «Откр. об-во» : Логос, 2003. - Режим доступу : http://www.auditorium.ru/conf/conf_fulltext/Morozov.pdf

11. Мунтян П. Вид компьютерной аддикции: зависимость от компьютерных игр [Електронний ресурс] / Павел Мунтян. - М. : МГУ, 2005. - Режим доступу : http://www.library.by/portalus/modules/psychology/ readme.php?subaction=showfull&id=1106584866&archive=&start_from=&ucat=15&category=15

12. Павловский В. В. Компьютерная игра как индикатор социально-психологических установок общества [Електронний ресурс] / Павловский В. В. // Новые инфокоммуникационные технологии в социально-гуманитарных науках и образовании: современное состояние, проблемы, перспективы развития : междунар. интернет-конф., 15 янв. – 29 марта 2002 г. : материалы конф. - М. : Ин-т «Откр. об-во» : Логос, 2003. - Режим доступу : http://www.auditorium.ru/aud/v/index.php?a=vconf&c=getForm&r=thesisDesc&...

13. Пережогин Л. О. Интернет-аддикция в подростковой среде [Електронний ресурс] / Пережогин Л. О. - М. : ГНЦ соц. и судеб. психиатрии им. В.П. Сербского, 2004. - Режим доступу : http://www.rusmedserv.com/psychsex/main003.htm

14. Ценёв В. Поможет ли виртуальный психолог? [Електронний ресурс] / Вит Ценев. - Новосибирск : Интернет-сайт «Psyberia.ru», 2005. - Режим доступу : http://psyberia.ru/psyhodiary/psynet

15. Шувалова Н. Ю. Общение со сверстниками в обучении ребенка работе на компьютере [Електронний ресурс] / Шувалова Н. Ю., Федунина Н. Ю. // Новые инфокоммуникационные технологии в социально-гуманитарных науках и образовании: современное состояние, проблемы, перспективы развития : междунар. интернет-конф., 15 янв. – 29 марта 2002 г. : материалы конф. - М. : Ин-т «Откр. об-во» : Логос, 2003. - Режим доступу : http://www.auditorium.ru/aud/v/index.php?a=vconf&c=getForm&r=thesisDesc&...

16. Hsiung R. C. E-Therapy: Case Studies, Guiding Principles, and the Clinical Potential of the Internet / Robert C. Hsiung. - New York : W. W. Norton & Comp., 2002. - 250 p.

Першоджерело: http://psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/48

© Лабораторія сучасних інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України 2013-2018. Усі права захищено.

Психологія дистанційного навчання; розвиток інтелекту дорослих; інтелектуальний розвиток у віртуальному освітньому просторі.

Копіювання матеріалів з сайту можливе лише за умови розміщення зворотнього посилання на сайт.